АО «MARSHALLER GROUP» підготувало дайджест податкових новин
Головне
Зміни до податкового законодавства, які набули чинності з 1 січня 2021 року, внесені, зокрема:
1. Законами України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та від 19 вересня 2019 року № 116-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» в частині змінення вимог щодо звітування платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) про нарахування такого внеску.
Так, відповідно до прийнятих змін, подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом.
2. Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», зокрема, в частині встановлення терміну сплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
3. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», зокрема, в частині:
встановлення, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується, зокрема, інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій;
доповнення переліку даних на підставі яких проводиться камеральна перевірка.
4. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), зокрема, в частині:
надання платнику податків права надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні;
проведення перевірок (змінено оформлення ППР органами ДПС);
доповнення переліку підстав для проведення документальних позапланових та фактичних перевірок; запровадження нового порядку заперечення результатів розгляду акту та матеріалів перевірки тощо);
запровадження нової концепції відповідальності платників податків, а також нових умов нарахування пені;
доповнення переліку платників податків для яких встановлюється річний податковий (звітний) період;
доповнення різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій (уточнення порядку врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (тонка капіталізація); запровадження нових різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, а також різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування тощо);
визначення порядку оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах та запровадження маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку;
доповнення переліку підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
встановлення обов'язку платників єдиного податку нараховувати та сплачувати податок на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України
встановлення тимчасової ставки, на період з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
5. Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 786), зокрема, в частині:
визначення обов'язку нерезидентів ставати на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням свого постійного представництва, у разі початку господарської діяльності через представництво;
встановлення, що авансові внески не справляються / не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів;
спрощення форми обліку доходів та витрат для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
6. Законом України від 17 грудня 2020 року № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування» (далі - Закон № 1117), зокрема, в частині:
узгодження норм щодо взяття на облік нерезидентів, що придбавають у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, інвестиційні активи юридичної особи - резидента України, а також визначено строки подання документів для взяття таких нерезидентів на облік;
зміни звітного періоду, починаючи з якого підлягають взяттю на облік нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках;
проведення перевірок (встановлено обмеження щодо зупинки проведення документальних планових та позапланових перевірок; зменшено строки давності для проведення перевірок податкових зобов'язань податкових агентів, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв'язку з трудовими відносинами тощо);
обмеження визнання процентів «тонка капіталізація» поширено лише на операції з нерезидентами;
розширення переліку умов звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих за 2020 - 2021 роки внаслідок ліквідації іноземної юридичної компанії або іноземного утворення без статусу юридичної особи;
збільшення порогу загальної площі нерухомості, яка може надаватись в оренду фізичними особами - підприємцями першої - третьої груп;
звільнення від відповідальності фізичних осіб за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на майно у разі якщо контролюючий орган не надіслав фізичній особі відповідне податкове повідомлення рішення у строки встановлені Кодексом;
встановлення можливості держателів електронних платіжних засобів отримувати готівкові кошти на місцях проведення розрахунків за товари, роботи, послуги.
Судова практика
1. 18 січня 2021 року ВС у складі КАС у справі № 120/935/19-а вказав на одну із податкових преференцій для платників податків, які були встановлення із метою реалізації положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Верховний Суд наголосив, що однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і невключення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сум курсової різниці та процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Курсова різниця обчислюється як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.
2. 15 січня 2021 року ВС у складі КАС у справі № 814/467/17 вкотре наголосив на тому, що перевірка та встановлення обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарських операцій та формування на їх підставі правомірної податкової вигоди.
Верховний Суд вважає, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальною господарською діяльністю.
3. 05.01.2021 року ВС у складі КАС у справі № 825/1457/16 підкреслив важливість дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини.
Верховний Суд вказав, що для правильного вирішення даної справи та встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, встановлення обставин щодо зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної у гривню.
При цьому, як зазначив Суд, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Підготовано АО «MARSHALLER GROUP»
Зареєструйте свою юридичну компанію в Національному юридичному каталозі України Liga:BOOK та отримайте додатковий засіб для залучення клієнтів. Заповніть профіль із повною інформацією про компанію, яка цікавить клієнтів під час вибору юридичної фірми.
