Поширення інформації про конкретний злочин особи, яка не фігурує у кримінальних справах, не є оціночним судженням. Відповідний висновок Верховний Суд сформулював у постанові по справі № 484/2781/19-ц від 23 грудня 2020 року, повідомила прес-служба ВС.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут. Спробуйте також Verdictum PRO, за допомогою якого на підставі завантаженої позовної заяви ви зможете отримати інформацію про вірогідність перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту.
Суть справи: депутат міської ради просив суд визнати недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, оприлюднену на засіданні міської партійної організації головою фракції, про те, що позивач здійснив замах на життя відповідача у зв'язку із викриттям останнім корупційних діянь позивача у ЗМІ.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що поширена відповідачем інформація про позивача не є оціночними судженнями, та задовольнила позовні вимоги.
У березні 2019 року в ЄРДР за заявою відповідача зареєстровано провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК «Погроза вбивством». А в квітні цього ж року на засіданні бюро міської партійної організації розглядалось, у тому числі, питання щодо дій депутата міської ради, члена бюро - позивача. Із цього питання виступав відповідач, який, серед іншого, озвучив зазначені у позовній заяві звинувачення на адресу позивача.
Згідно з довідкою Національної поліції України від 22 травня 2019 року кримінальні провадження щодо позивача відсутні.
Верховний Суд зазначив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Установивши, що висловлювання відповідача щодо дій позивача є такими, що можуть бути перевірені на предмет їх правдивості, оскільки дії, про які заявляє відповідач, підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, що у свою чергу виключає віднесення його слів щодо діяльності позивача до оціночних суджень чи критичних зауважень про його діяльність, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв'язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливе лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.
Суд зауважив, що твердження відповідачем зроблені не в рамках кримінального провадження, а під час засідання бюро партійної організації. Твердження депутата - відповідача щодо вчинення злочину іншим депутатом - позивачем, зокрема про замах на життя голови фракції, були далекими від обережних.
Враховуючи викладене, за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо позивача, відповідач під час засідання бюро поширив щодо позивача інформацію, яка порушує його особисте немайнове право.
Юристи отримають ще більше переваг від IT-рішення Liga360. Усі надходження судових рішень тепер доступні у модулі “Судові рішення”. Користувачі можуть зручно знаходити рішення за датою, формами судочинства, інстанціями (перша, апеляційна, касаційна). Замовити тестовий доступ можна за посиланням.
