Діяльність органів Державної податкової служби України (далі - ДПС України), пов'язана з постійним збором, накопиченням та аналізом великого масиву інформації з метою контролю за належним виконанням платниками податків податкового обов'язку. На підставі зібраного інформаційного матеріалу, контролюючий орган робить висновки щодо податкової дисциплінованості та добросовісності платників податку на додану вартість (далі - платники податку), в результаті чого платнику податку може бути присвоєно критерій ризиковості, як це визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Наявність «ризикового» статусу є безумовною підставою зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, а контрагенти платника втрачають право на використання податкового кредиту до моменту розблокування податкових накладних.
Як правило, податкова у рішенні про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості, обмежується формальним посиланням на Порядок №1165, без деталізації підстав присвоєння статусу.
Очевидно, що це ставить платників податків у невизначеність з приводу підстав та суті їхньої «ризиковості» і, як наслідок, не дозволяє надати мотивовані пояснення для спростування обставин, які податкова вважає доведеними і зняти небажаний статус.
З рештою це створює конфлікт між платниками податку та податковими органами, який розв'язуються здебільшого в судовому порядку. І хоча за правилами адміністративного судочинства, саме податкова має довести суду правомірність прийнятого рішення, в тому числі надати докази, що підтверджують позицію контролюючого органу, надмірна тривалість судового розгляду не сприяє швидкому вирішенню проблеми з блокуванням податкових накладних та уникненню конфліктів з контрагентами «ризикового» платника.
Чи може бути ефективною адміністративна процедура зняття критерію ризиковості платника податку? Спробуємо розібратися.
Підстави «ризиковості» платників податків
Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначено «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» (далі - Критерії ризиковості), за наявності хоча б одного з них, платник податку набуває «ризикового» статусу. Підвищений інтерес у податкової до «ризикового» платника податку під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування виправдовується контролюючим органом нібито наявністю загрози уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Додаток № 1 до Порядку № 1165 передбачає вісім випадків «ризиковості» платника податку, утім «улюбленим» критерієм контролюючого органу є останній. Так, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у разі наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризикованість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування платника податку на додану вартість включають до переліку ризикованих платників податку.
Зважаючи на розпливчате формулювання «наявність податкової інформації», податкова має максимально широкі межі публічного розсуду для присвоєння ризиковості за «популярним» п. 8 Критеріїв.
При цьому «нагородження» платника податку «ризиковим» статусом здійснюється без відома платника та, відповідно до абз.1 п. 6 Порядку № 1165, автоматично зупиняється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, складених ним.
«Ми ризикові чи ні?»
Зазвичай платник податку дізнається про свій «ризиковий» статус з електронного кабінету, куди надсилається рішення комісії регіонального рівня про присвоєння платнику податку «ризикового» статусу або шляхом отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, де у полі «Результат обробки» зазначається «ризиковий» статус платника з посиланням на номер присвоєного критерію.
Платник відповідно до абз. 7 п. 6 Порядку № 1165 має право подати повідомлення про невідповідність критерію ризиковості та окремі пояснення з цього приводу з поданням підтверджуючих документів. Як наслідок, комісія переглядає питання про відповідність/невідповідність платника податку на підставі матеріалів, які надаються самим платником податку до пояснень у сукупності з податковою інформацією, яка наявна у базах даних Державної податкової служби України. Критично важливим для платника в цій процедурі є його обізнаність про причини, з яких його «нагородили» ризиковим статусом і дослідження тільки рішення про присвоєння критерію явно недостатньо.
Ще у 2018 році Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові по справі № 822/1817/18 наголосив на тому, що платник податку не може реалізувати власне право на подачу пояснень та вичерпного переліку документів для спростування висновків контролюючого органу у випадку, коли податковий орган надає загальне посилання на встановлені ризики. Такі дії податкового органу призводять до необґрунтованого обмеження права платника податків надавати пояснення та вичерпний перелік документів в залежності від конкретних причин, які обумовили висновки податкового органу.
Порядок № 1165 не містить посилання на джерела податкової інформації, якими оперує регіональна комісія ДПС України, коли приймає рішення про відповідність / невідповідність платника податку Критеріям ризиковості. Натомість 12.05.2020 наказом Державної податкової служби № 204 затверджено Порядок взаємодії комісії центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - Порядок № 204), якими передбачено процедурні засади взаємодії комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального та регіонального рівня.
Виходячи зі змісту пп. 3.3, абз.5 п. 3.4, пп. 3.6, 3.7, 3.10, 3.11, абз. 4 п. 7.1 Порядку № 204 процедура прийняття рішення про присвоєння платнику податку ризикового статусу передбачає опрацювання комісією регіонального рівня інформації та матеріалів, наданих структурними підрозділами головних управлінь ДПС у розрізі платників податку. Тобто податкова інформація, на підставі якої присвоюється «ризиковий» статус платнику податку має документальне обґрунтування, розглядається регіональною Комісією з фіксацією у протоколі засідання, за результатами чого приймається рішення про відповідність платника податку одному або декільком Критеріям ризиковості платника (абз.5 п.6 Порядку № 1165 ). Надалі, після прийняття рішення регіональна Комісія передає всі матеріали, пов'язані з ним до Комісії центрального рівня.
Отже, обов'язок податкового органу документувати процедуру визнання платника таким, що відповідає Критеріям, дає йому можливість отримати відповідь на питання «що зі мною не так?» і аргументовано довести наявність підстав для зняття статусу ризиковості. Незамінним інструментом для цього є адвокатський запит, який дозволяє отримати відповідь протягом 5 робочих днів з моменту його надходження до податкового органу.
Читайте також: Адвокатський запит: як оформити і що вказати?
Досить часто у відповіді на адвокатський запит податковий орган посилається на факти господарських правовідносин платника податку з іншими контрагентами, які вже на момент здійснення господарських операцій мали ризиковий статус, що зумовило присвоєння ризиковості клієнту. Очевидно, що висновки податкового органу про ризиковість платника податку на підставі податкової інформації про недотримання/порушення податкової дисципліни контрагентом платника суперечить усталеній практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, яні неодноразово наголошували про неможливість притягнення платника податків до податкової відповідальності за невиконання/недотримання податкового обов'язку його контрагентом.
Натомість встановлення конкретного переліку контрагентів, господарські взаємовідносини з якими, обумовили «ризиковий» статус платника податків, дозволяє надати до контролюючого органу пояснення з приводу взаємовідносин з вказаними контрагентами та спростувати висновки податкового органу з приводу «ризикового» статусу платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості.
Для ефективної комунікації з податковим органом рекомендуємо надавати пояснення у контексті реальності господарських операції з «токсичними» контрагентами, доводити економічний ефект та мету таких взаємовідносин для платника податків.
Перевірити свого контрагента можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Сервіс можна протестувати тут.
Наш досвід дозволяє стверджувати, що «ризиковість» платника податку може бути знята в адміністративному порядку, за умови правильної побудови стратегії захисту. Використання такої процедури дозволяє одночасно досягнути дві мети: ефективно використати право на подачу пояснень для зняття «ризикового» статусу платника податку та, в разі неефективності адміністративної процедури, сформувати доказову базу для доведення необґрунтованості та рішення податкового органу про відповідність платника податку Критеріям ризиковості в судовому порядку.
Звєрєва Людмила
Адвокат, радник практики податкових спорів Crowe Mikhailenko
Шульжук Тарас
Адвокат практики податкових спорів Crowe Mikhailenko, канд.юр.наук
Читайте також: Про податкові перевірки та обшуки, ч.1
Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката. Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.
Підтримувати хорошу репутацію в податковій, навіть за умов віддаленої роботи, вам допоможе продукт Liga:REPORT. Це зручний онлайн-сервіс, який допомагає реєструвати ПН/РК, відслідковувати заборгованість зі сплаті податків, а також подавати звітність в режимі онлайн. А найголовніше ви зможете забути про головний біль з реквізитами, у сервісі Liga:REPORT вони завжди актуальні. Якщо у вас виникнуть будь-які труднощі, на допомогу прийде віртуальний помічник або технічна підтримка, які постійно на зв'язку. Спробуйте і переконайтесь: робота у віддаленому режимі не стане на заваді ефективності вашої команди.
