Законопроекти
14.07.2020 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (№2524).
Законом передбачено ряд удосконалень та суттєвих змін у роботі електронного кабінету платника податків:
- покращено електронну взаємодію платників податків з податковими органами. Копії податкових повідомлень-рішень та інші документи, які податковий орган надсилає платнику, будуть відображатися в електронному кабінеті;
- визначено, що контролюючий орган веде листування з платниками податків в електронній формі, в разі подання платником податків заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет;
- скасовано вимогу про подання заяви платником податків на приєднання до договору про визнання електронних документів;
- запроваджується автоматична реєстрація в електронному кабінеті отриманих документів від платника податків;
- передбачено, що в електронному кабінеті мають міститися дані щодо суми та дати узгодження грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом.
Крім того, спрощується механізм доведення платником податків відсутності його вини через технічний збій у роботі електронного кабінету, зокрема, скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором та/або методологом факту технічного збою, методологічних або технічних помилок; скасовується вимога обов'язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також скасовується обов'язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів в паперовому або електронному вигляді. Відповідальність, у вигляді штрафів за неведення або помилки у книзі доходів, настає, тільки якщо такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів.
Закон на підписі у Президента України.
15.07.2020 року Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики внесено до Верховної Ради України подання про розгляд двох законопроектів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№3476) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» (№3477).
Зазначені законопроекти пов'язані між собою та є важливими для розвитку галузі електричного транспорту в Україні.
Запропоновано:
- звільнити від податку на додану вартість та мита обладнання та комплектуючі для виробництва електротранспорту з 01.01.2021 року до 31.12.2028 року;
- звільнити від оподаткування прибуток від реалізації вироблених в Україні електромобілів, електродвигунів тощо до 31.12.2033 року;
- надати українцям, які купують електрокари податкову знижку з ПДФО з 01.01.2026 року 31.12.2030 року;
- звільнити від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування фізичних осіб, які купують електрокари з 01.01.2026 року до 31.12.2030 року;
- продовжити звільнення від ПДВ електромобілів до 31.12.2025 року;
- встановити частку публічних закупівель електромобілів не менше 50% до 2030 року.
Запропоновані законодавчі зміни дозволять: збільшити частку екологічно транспорту в Україні до 30-35% до 2030-2033 року, стимулювати виробництво електромобілів та комплектуючих до них, стимулюватимуть попит на електротранспорт, створять сприятливі умови для притоку іноземних інвестицій, створять нові робочі місця, знизять рівень забруднення повітря та підвищать енергонезалежність України.
Акти Кабінету Міністрів України
На засіданні КМУ від 22.07.2020 року внесено зміни до деяких постанов КМУ, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабінету Міністрів, що регулюють сферу застосування РРО.
Так, зокрема, внесено зміни до постанови КМУ від 18.02.2002 року №199, про затвердження Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Змінами до постанови КМУ від 02.03.2016 року №149, визначено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Змінами до постанови КМУ від 12.05.2004 року №601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера номера РРО, що виключає необхідність суб'єктам господарювання - користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня - п'ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.
Відповідно до змін, внесених до постанов КМУ від 27.12.2010 року №1224 та від 23.08.2000 року №1336, норми цих НПА будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.
Нагадуємо, що ПРРО було запроваджено законами України від 20.09.2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».
Використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, стане обов'язковим вже з 01.01.2021 року. А з 01.08.2020 року фіскальний додаток для програмного РРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.
Судова практика
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, якою оскаржувалися рішення судів першої та апеляційної інстанцій за позовом ПАТ «Конотопський арматурний завод» до Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У своїй постанові Верховний Суд зазначив, що за певних обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу суб'єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно посилатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов'язання на підставі таких операцій.
ВС наголосив, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи, де суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. В адміністративному процесі мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення.
17.07.2020 року ВС переглянув рішення попередніх інстанцій у справі за позовом ТОВ «Балкер» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень.
ВС зазначив, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у її межах.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту. Разом з цим, недоведеність наявності таких умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту.
Постановою ВС КАС від 22.07.2020 року скасовано рішення судів першої і другої інстанцій у спорі між суб'єктом господарювання та фіскальним органом про визнання протиправним і скасування рішень.
Колегія суддів ВС КАС акцентувала увагу на тому, що факт допущення порушень контрагентом платника податків сам по собі не є доказом недобросовісності платника податків. Разом з тим, за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочину та виконанні господарських операцій діяв без належної обачності та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентом, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.
Підготовано АО «MARSHALLER GROUP»
Читайте також:
Участь ДПС у судах: внесено зміни до Положення про службу
Незамінний інструмент для роботи адвокатів та юристів! Система аналізу VERDICTUM містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
