Суть справи: позивач оскаржив індивідуальну податкову консультацію ДФС щодо роз'яснення, чи зобов'язана особа, яка є адвокатом та не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, реєструватися як самозайнята особа.
Відповідно до наданої відповідачем ІПК, позивач значиться у Єдиному реєстрі адвокатів України як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, відповідно, він є самозайнятою особою та підлягає взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах, для чого зобов'язаний подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за ф. N 5-ООП, заяву за формою N 1-ЄСВ та копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач зазначив, що не мав наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, а необхідність отримання Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та набуття статусу адвоката була зумовлена виключно його роботою за трудовим договором в результаті впровадження правової реформи. На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано того, що особа, яка працює за трудовим договором, не є самозайнятою осою у розумінні цього поняття, яке міститься у Податковому кодексі.
Колегія суддів Адміністративного суду ВС задовольнила касаційну скаргу і скасувала оспорювану ІПК.
Відповідну постанову у справі № 500/576/19 ВС прийняв 27.05.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Проаналізувавши положення Податкового кодексу та Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", колегія суддів дійшла висновку, що фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у тому числі й адвокатську, підлягає взяттю на облік у контролюючому органі. Однак особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою лише за умови, що вона не є найманим працівником.
Наявність в особи Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує його право як адвоката на здійснення незалежної професійної діяльності, однак не є доказом безпосереднього здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
ВС зазначив, що трактування відповідачем положень законодавства, викладене в індивідуальній податковій консультації, щодо обов'язку позивача реєструватися в контролюючому органі як самозайнята особа, є хибним, оскільки позивач є найманим працівником, працює за трудовим договором та не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність у статусі адвоката.
Читайте також:
Відомості з ЄРДР можна отримати на адвокатський запит: рішення ВП ВС
Верховний Суд роз'яснив, коли адвокат не зможе стягнути оспорюваний гонорар
Виключно адвокати і прокурори можуть представляти держоргани в судах: ВС