Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Податкові перевірки по-новому: основні зміни Закону № 466

Реклама

Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ (Законопроект №1210) вносяться суттєві зміни до національного податкового законодавства, зокрема, до порядку проведення податкових перевірок.

План-графік перевірок

Зауважимо, що багато в чому зміни наділяють податкові органи додатковими повноваженнями, знімають обмеження та іншими способами сприяють ДПС у ході проведення перевірок. Так, наприклад, податкові органи матимуть можливість вносити зміни до плану-графіку планових перевірок по одному протягом першого та другого кварталів, у ході яких вони можуть вносити до плану-графіку платників, що підлягяють перевірці протягом поточного року. Відповідні зміни були внесені до п. 77.2 ст. 77 ПК України. Також цей пункт передбачає гарантію для платників - ті платники, що були включені до плану-графіку протягом першого кварталу, не можуть перевірятися до 1 липня поточного року, а ті, що були включені протягом другого кварталу - до 1 жовтня поточного року.

Нагадаємо, що податкова служба і раніше вносила зміни по плану-графіку перевірок, хоча Податковий кодекс взагалі не передбачав таку можливість, а Закон про контроль (нагляд) її сильно обмежував. Як наслідок, багато платників не допускали контролерів до проведення таких раптових планових перевірок та отримували підтримку в судах. Відповідно, поправки до ПК України покликані усунути такі конфлікти у майбутньому.

Встановлення та оподаткування трудових відносин

Також тепер у податківців матимуть право отримувати пояснення від роботодавця, працівників, а також осіб, трудові відносини із якими не були документально оформлені. Видається малоймовірним, що від них податкові органи можуть отримати дані, які у подальшому будуть використовуватися для складення акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, яким на платника будуть донараховані податкові платежі та штрафні санкції, однак наявне право може стати підґрунтям для нових зловживань з боку контролюючих органів. Крім того, для перевірок правильності нарахування ПДФО та військового збору при виплаті заробітної плати збільшиться період проведення та винесення податкових повідомлень-рішень. Тепер, відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України, період перевірки таких зобов'язань складатиме 2555 днів замість 1095.

Міжнародне оподаткування - повторні перевірки; постійні представництва

Законом передбачається нова цікава можливість - проведення повторної перевірки в разі отримання інформації від іноземних державних органів. У статті 78 ПК України з'являються нові підстави для позапланової виїзної перевірки - контролюючий орган зможе знову відвідати платника податків, якщо після проведення документальної планової або позапланової перевірки отримав інформацію або документи від іноземних державних органів, що стосуються питань, які були предметом попередніх перевірок, і які свідчать про порушення платником податкового, валютного чи іншого законодавства.

Ще однією підставою для проведення позапланової перевірки стане отримання інформації, що свідчить про проведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без постановки на податковий облік.

Процедура взаємного узгодження

Також законом впроваджується новий інститут - процедура взаємного узгодження. Так, тепер якщо платник податків вважає, що податкові органи нарахували податки всупереч положенням договору України про усунення подвійного оподаткування, він зможе звернутися із заявою до Міністерства фінансів, яке буде проводити консультації з уповноваженим органом іншої країни-учасниці договору з метою узгодження податкових зобов'язань платника. Податкові органи зобов'язані скасувати попередні податкові повідомлення-рішення (якщо вони виносилися) і нарахувати податкові зобов'язання в межах узгоджених сум.

По суті, процедура взаємного узгодження є ще одним способом оскарження рішень податкових органів, про що також свідчить заборона на її проведення під час судового або адміністративного оскарження рішення. Термін подачі заяви обчислюється з моменту, коли зазначені в податковому повідомленні-рішенні суми вважатимуться узгодженими (1095 днів), а якщо рішення було оскаржене в адміністративному порядку - з моменту отримання відповідного рішення (10 днів).

Зазначимо, що розгляд заяви Мінфіном дає більше шансів на справедливе вирішення спірних питань. Разом з тим, в законі не передбачено строків проведення взаємного узгодження, що може привести до затягування процесу розгляду справи.

Строки подання скарги

Звертаємо особливу увагу на те, що Законом №466-ІХ вводиться інститут відновлення строків подання скарги на рішення контролюючих органів у адміністративному порядку. Платник протягом 6 місяців після закінчення терміну на адміністративне оскарження зможе звернутися до вищестоящого органу зі скаргою, клопотанням про поновлення пропущеного строку та копіями документів, що підтверджують поважні причини пропуску. Поки що складно сказати, наскільки цей інститут виявиться ефективним і як часто податкові органи вищого рівня будуть відновлювати пропущений термін.

Зміна розмірів штрафів

Варто згадати і про зміну розмірів штрафів. Так, за окремі правопорушення санкція буде збільшена в два рази. В основному ці правопорушення стосуються порядку подання інформації до контролюючих органів або термінів зберігання документації. За інші порушення законодавець навпаки обмежив максимальні розміри штрафів. Так, за несвоєчасну подачу податкових накладних за операціями, звільненими від ПДВ, операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою, а також накладних, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, передбачений штраф в розмірі 2% від обсяггу постачання, але не більше 1020 гривень, а за відсутність реєстрації накладних за цими операціями - штраф у розмірі 5% від обсягу постачання, але не більше 3400 гривень. Ці обмеження матимуть ретроспективний характер і застосовуватимуться також до штрафів, нарахованих платникам з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 року.

Зміни торкнулися і підстав для проведення позапланових перевірок. Додавши у ст. 78 ПК України дві нові підстави для позапланової перевірки, (отримання податковим органом після проведення перевірки інформації від іноземних державних органів, що стосуються питань, які були предметом попередніх перевірок; отримання інформації, що свідчить про проведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без постановки на податковий облік), одну стару підставу він звідти прибрав - тепер отримання судового рішення про законність призначення перевірки не буде тягти за собою позапланову перевірку.

Крім того, у ПК тепер прямо зазначено, що акт перевірки не розглядається як повідомлення або заява про ухилення від податків. У свою чергу, довідка про перевірку є доказом відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Вина

Для деяких правопорушень (близько 10% від загальної кількості) законодавець вводить принцип винної відповідальності. Так, у випадках, передбачених п. 119.3 ст. 119, пп. 123.2 - 123.5 ст. 123, пп. 124.2, 124.3 ст. 124, пп. 125.1.2 - 125.1.4 ст. 125.1 для залучення платника податків до відповідальності контролюючі органи повинні встановити вину особи у вчиненні даних правопорушень. Ця норма ускладнює залучення до відповідальності і покращує становище платника. З іншого боку, даний закон передбачає специфічну модель встановлення вини платника. Згідно п. 112.2 ПК України у новій редакції «Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання». Таким чином, вина платника податків буде встановлена у всіх випадках, коли у нього була можливість дотримання законодавчих норм, але він їх порушив. Користь цієї норми має місце тільки з тому випадку, коли у платника не було реальної можливості виконати вимоги закону, тобто при наявності форс-мажорних обставин. Крім того, закон передбачає виключення, для яких встановлення провини не є обов'язковим (крім випадків, передбачених цим Кодексом).

Обставини, що пом'якшують відповідальність

Є також положення, що стосуються штрафів. По-перше, законодавець уточнює, що штраф в розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання може бути накладено тільки в разі повторного правопорушення протягом 1095 днів. По-друге, в ПК України з'являється перелік пом'якшуючих обставин, за наявності яких до платника може бути застосовано штраф у розмірі 50% від суми, встановленої в НК за певне правопорушення. Такими обставинами можуть бути:

- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення

Перелік не є вичерпним, тому контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, і інші обставини, не передбачені Кодексом.

Звільнення від відповідальності

Крім того, передбачено перелік обставин, які взагалі звільняють платника від відповідальності. Такими обставинами, прикладом, є дотримання положень індивідуальної податкової консультації, позицій Верховного Суду, від яких в подальшому Суд відійшов; порушення внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; форс-мажорні обставини.

Відповідальність податкових органів

Цікавою можливістю представляється право справляння грошових коштів з податкових органів. Так, якщо платник звертається до суду з вимогою стягнути з податківців суму, яка не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, то він не зобов'язаний доводити наявність матеріального збитку. В такому випадку підлягає доведенню тільки неправомірність рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів. Якщо ж документальне підтвердження є, то платник може вимагати компенсацію витрат на судове або адміністративне оскарження в сумі до 50 мінімальних заробітних плат.

Михайленко Дмитро, керуючий партнер Crowe Mikhailenko

Богдан Трохимець, молодший юрист OMP Tax & Legal

Читайте також:

Набули чинності важливі податкові зміни

Які податкові зміни варто чекати найближчим часом (законопроект № 1210)

Податкова революція 2020

Підвищено вартість матеріальних активів, які не вважаються основними засобами

Верховна Рада змінила Податковий кодекс: штрафи підвищено

Підтримувати хорошу репутацію у податковій, навіть за умов віддаленої роботи, вам допоможе продукт Liga:REPORT. Це зручний онлайн-сервіс, який допомагає реєструвати ПН/РК, відслідковувати заборгованість по сплаті податків, а також подавати звітність в режимі онлайн. А найголовніше ви зможете забути про головний біль з реквізитами, в сервісі Liga:REPORT вони завжди актуальні. Якщо у вас виникнуть будь-які труднощі, на допомогу прийде віртуальний помічник або технічна підтримка, які постійно на зв'язку. Спробуйте і переконайтесь, робота у віддаленому режимі не стане на заваді ефективності вашої команди.

Обов'язково ознайомтесь із цікавою аналітикою:

Все що потрібно знати про контрольовані іноземні компанії (КІК) відповідно до Закону України № 466-IX від 16 січня 2020 року

Закон №466 та правила КіК - чи насправді все так погано?

Хочете першими отримувати оповіщення про прийняття законів? Налаштуйте віджет «Smart-сигнали» в екосистемах LIGA360. Щоб отримати тестовий доступ - переходьте за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини