Топ-10 правових подій тижня

1. Прийнято Закон про перезавантаження Державного бюро розслідувань

3 грудня ВР прийняла Закон (проект № 2116) щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань.  Бюро стане державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Систему ДБР складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Організаційну структуру ДБР визначатиме Президент. У центральному апараті та територіальних управліннях працюватиме не більше 1600 осіб. Директор ДБР призначається на посаду Президентом за поданням конкурсної комісії. Президент може його звільнити за наявності законних підстав. Було враховано правку щодо розслідування злочинів проти Майдану: для забезпечення безперервності та досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до ДБР без конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого абз. 2 п. 1 р. XI «Перехідні положення» КПК проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, що підлягають передачі за підслідністю до ДБР, але не пізніше 11 січня 2020 року.

2. Прийнято Закон про відтермінування введення кримінальних проступків

3 грудня Верховна Рада внесла зміни (проект № 2155) в перехідні положення  Закону № 2617-VIII про кримінальні проступки, визначивши дату набрання ним чинності з 1 січня 2021 року.

3. За основу прийнято законопроект про обмеження ставок судового збору

3 грудня ВР прийняла за основу проект Закону № 1209-1, яким, зокрема, визначено граничну ставку судового збору за подачу апеляційної і касаційної скарги в адміністративному процесі. Так, за подання апеляційної скарги, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами пропонується стягувати не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання касаційної скарги, заяви про приєднання до касаційної скарги стуватиметься  не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму.

4. За основу прийнято законопроект щодо нових процесуальних фільтрів

3 грудня ВР прийняла за основу президентський законопроект № 2314 про внесення змін до процесуальних кодексів щодо перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. До другого читання проект готуватимуть за скороченою процедурою, незважаючи на великий обєм і багато зауважень. Окрім звуження переліку підстав для касаційного оскарження, передбачено кроки для недопущення зловживання процесуальними правами. Крім того, суд апеляційної чи касаційної інстанції, закриваючи справу  у зв'язку із непідсудністю спору, направлятиме справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції.

5. Прийнято за основу законопроект про представництво юросіб у судах

3 грудня ВР прийняла за основу  законопроект № 2261 щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади АР Крим, місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді. Запропоновано розширити перелік осіб, які можуть представляти в суді органи влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб. Таку можливість хочуть надати не тільки керівникам, членам виконавчих органів юрособи, а й іншим уповноваженим особам відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (тобто включаючи працівників) тощо. Відповідні зміни запропоновано внести до ГПК, ЦПК, КАСУ.

6. За основу прийнято законопроекти щодо порядку застосування Кодексу про банкрутство

4 грудня ВР прийняла за основу два законопроекти про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства. Законопроектом № 2276  уточнюється порядок призначення арбітражного керуючого та перелік документів, які додаються до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство юрособи. В свою чергу законопроект № 2290 визначає, що господарські суди застосовують Кодекс під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито після дня введення його в дію. У провадженнях, відкритих раніше, застосовується Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також передбачено, що Закон "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратить чинність 21 жовтня 2020 року.

7. За основу прийнято законопроект про статус апатридів

5 грудня ВР прийняла за основу проект № 2335 щодо визнання особою без громадянства. Зокрема, особам, які звернулися із заявою про визнання апатридом, пропонують надати право на безоплатну вторинну правову допомогу та звільнити їх від сплати судового збору та авансового внеску за виконання судових рішень, які стосуються оскарження рішень про визнання особою без громадянства.

8. З адвоката не можна стягнути ЄСВ, який за нього вже сплатив роботодавець

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №160/3114/19 і скасував вимогу до адвоката, що працював за наймом, про сплату боргу з ЄСВ. Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування незалежно від фактичного отримання доходу  лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

9. Погоджено нову концепцію побудови ЄСІТС

Рада суддів України погодила  Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До ЄСІТС входитимуть: Центральна система обробки та зберігання даних; захищена телекомунікаційна мережа; інформаційно-телекомунікаційні системи автоматизації діяльності судів, державних органів та установ системи правосуддя; комплексна система захисту інформації. У складі захищеного середовища ЄСІТС впровадять: електронний кабінет внутрішнього користувача; Єдиний державний реєстр судових рішень; Єдиний державний реєстр виконавчих документів; підсистеми "Суддівське досьє", "Електронний архів", аналітики, статистики, планування, звітності, "Судова практика", автоматизованого розподілу справ, обміну електронними документами (єдина інформаційна шина), управління доступом та інформаційною безпекою, електронного документообігу, управління персоналом та фінансово-господарською діяльністю, захищеного відеоконференцзв'язку, контакт-центр органів судової влади та служба технічної підтримки користувачів, "Автоматизована взаємодія з іншими автоматизованими системами". Відкрите середовище ЄСІТС передбачає: електронний кабінет зовнішнього користувача; реєстри судових рішень та виконавчих документів із знеособленими даними; відкриті суддівські досьє; "Електронний суд" (обмін документами судових справ з учасниками через електронний кабінет зовнішнього користувача); підсистему "Судова практика"; веб портал судової влади України; підсистеми "Відкриті набори даних", "Автоматизована взаємодія з іншими автоматизованими системами". Поки ЄСІТС не запустили, судову практику можна відстежувати у VERDICTUM та ІПС ЛІГА:ЗАКОН.

10. Кабмін посилив контроль у сфері державної реєстрації

Змінено Порядок контролю в сфері державної реєстрації. Державних реєстраторів перевірятимуть на предмет скасування записів в реєстрах; проведення реєстраційних дій з порушенням строків; проведення державної реєстрації припинення обтяжень права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва (крім випадку проведення такої реєстраційної дії державними та приватними виконавцями); проведення реєстрації протягом року з дня призначення на відповідну посаду суб'єктом держреєстрації, з дня призначення на посаду державного нотаріуса чи з дня реєстрації приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу до реєстрів.

Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ