Розмір судового збору за звернення з апеляційною скаргою потрібно рахувати виходячи з розміру заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана позовна заява.
Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 212/5268/12 в результаті перегляду в касаційному порядку справи за позовом фізичної особи до Департаменту соціальної політики про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
З цим та іншими рішеннями Верховного Суду можна ознайомитися у VERDICTUM.
Позивачка оскаржила рішення апеляційного суду, яким скаргу залишено без руху через сплату позивачем судового збору в розмірі, меншому, ніж установлено Законом «Про судовий збір».
ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, помилково виходив із того, що судовий збір слід сплачувати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становила 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.