17 вересня Велика Палата Верховного Суду розгляне виключну правову проблему, яка виходить за межі категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитом та полягає у одночасному існуванні неоднакових підходів судів різних юрисдикцій щодо визначення обсягу прав та обов'язків позивача, як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних, трудових, корпоративних та інших правовідносинах.
Ухвала про розгляд касаційної скарги у справі № 925/698/16 (про стягнення більш ніж 39,5 млн грн) була винесена 6 серпня. Поставивши справу на контроль у VERDICTUM, ви першими дізнаєтесь про рішення Великої Палати, як тільки його внесуть в ЄДРСР.
Предметом вирішення спору у даній справі є дослідження правомірності стягнення на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія", як такого що стало належним правонаступником прав та обов'язків ПАТ "Укрінком", шляхом зміни найменування юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", солідарно з відповідачів спірної суми боргу, який виник внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат", на виконання якого укладено договір поруки.
Вирішуючи даний спір про стягнення боргу за кредитним договором, суду необхідно встановити обсяг прав та обов'язків позивача у цій справі, зокрема, як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносин, при цьому, визначити в даному випадку чи відбулась заміна назви, КВЕД, спочатку ПАТ "Український інноваційний банк" перейменовано в ПАТ "Укрінком", а в подальшому ПАТ "Українська інноваційна компанія", що свідчить про правонаступництво позивача і наявність у останнього права вимагати з відповідачів сплати заборгованості по кредиту в примусовому порядку, чи виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності, відповідає вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність", внаслідок чого позивача можна вважати правонаступником банку, а звідси суд повинен встановити наявність чи відсутність у позивача права заявляти позовні вимоги до боржника та поручителів щодо стягнення з них кредитного боргу.
Таким чином, в даному випадку, при розгляді даної справи наявна правова проблема щодо застосування або вимог ст. 104 , Глави ЦК щодо припинення зобов'язань, або вимог ст. ст. 2, 15, 17 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Повну історію справи також можна переглянути у VERDICTUM.
