Незважаючи на те, що правила трансфертного ціноутворення (далі - ТЦУ) діють в Україні вже майже шість років, запитання щодо вибору методу ТЦУ досі доволі поширені. Чому? Відповідь на це запитання очевидна, оскільки розділ документації з ТЦУ, який містить економічний і порівняльний аналіз, є одним із найголовніших. Саме цей розділ установлює відповідність умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" та яким чином визначається така відповідність. Саме цей розділ є приводом для більшості податкових спорів з боку контролюючих органів і відкритих судових справ. Таким чином, економічний аналіз, а саме вибір методу ТЦУ, є визначальним етапом під час підготовки документації з ТЦУ. Також слід пам'ятати, що обрати й визначити метод ТЦУ щодо кожної контрольованої операції необхідно до моменту подання звіту про контрольовані операції, оскільки він має містити інформацію щодо методу.
Податковий кодекс України (далі - ПКУ) передбачає вичерпний перелік методів ТЦУ, які може бути використано для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Також ПКУ передбачає певну ієрархію/пріоритетність методів, якої необхідно дотримуватися під час вибору методу, а саме:
1) метод порівняльної неконтрольованої ціни (далі - ПНЦ);
2) метод ціни перепродажу та метод "витрати плюс";
3) метод чистого прибутку та метод розподілення прибутку.
Таким чином, ПКУ передбачає всього п'ять методів. Найпоширенішим із них є метод чистого прибутку із застосуванням інформації із зовнішніх джерел. Однак для того щоб платник податків мав змогу обґрунтовано його використовувати, необхідно спочатку проаналізувати інші методи, які є більш пріоритетними.
Розглянути основні ситуації, коли варто застосовувати кожен з методів ТЦУ можна у матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН за посиланням.
Щоб отримати доступ до інших матеріалів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН, скористайтеся вільним тестом та оцініть увесь масштаб і переваги послуг, що надаються.
