Податкові органи можуть донарахувати грошові зобов'язання платнику податків із різних підстав, проте однією з найпоширеніших є невизнання контролюючим органом реальності господарських операцій між платником і його контрагентами. Левову частку всіх податкових спорів пов'язано з питанням безтоварності операцій.
Як правило, під час податкової перевірки посадові особи контролюючих органів звертають увагу на документи, надані платником, а також на дані інформаційних систем. Суд переважно ухвалює рішення на підставі результатів аналізу поданих позивачем документів на підтвердження товарності операцій із контрагентом. Дуже часто відсутність частини документів або формальні помилки під час виконання договору між підприємствами стають причиною донарахування грошових зобов'язань.
Тому на стадії переговорів щодо умов майбутнього договору, а також на етапі його укладення потрібно враховувати, серед іншого, і ризики потенційного судового спору з податковим органом.
На основі аналізу судової практики та на базі власного досвіду ми виділили кілька правил, які допоможуть уникнути спору з податковим органом (або хоча б підсилять позицію в суді).
Переконайтеся, що ви можете підтвердити свою обачність під час вибору контрагента, а також надійність останнього.
За загальним правилом розгляду податкових спорів у суді має діяти презумпція добросовісності платника податків. Відповідно до практики Верховного Суду це означає, що документи податкової звітності, подані платником контролюючому органу, є дійсними, а також повно й об'єктивно відтворюють господарські операції (якщо іншого не доведе контролюючий орган).
Детальніше про перевірку контрагентів та нюанси укладення договорів читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН за посиланням.
Щоб отримати доступ до інших матеріалів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН, скористайтеся вільним тестом та оцініть увесь масштаб і переваги послуг, що надаються.
