Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Національні особливості дотримання права акціонера на отримання дивідендів в господарських товариствах

27 травня 2019, 17:28
531
0
Автор:
Реклама

Кожному юристу, який практикує корпоративне право, напевно добре відомо, що право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) або на прості іменні акції акціонерного товариства (далі - АТ) ще само собою не свідчить про можливість одержання реальних матеріальних вигід від комерційної діяльності компаній.

Це пояснюється дещо нетиповою цивільно-правовою конструкцією правовідносин щодо виплати дивідендів, за якої в акціонера або учасника є право на отримання дивідендів, а в компанії при цьому немає кореспондуючого цьому праву безумовного обов'язку їх виплачувати (навіть якщо є чистий прибуток) - такий обов'язок кристалізується тільки після прийняття відповідного рішення вищим органом товариства. Таким чином, незважаючи на відносний характер права на отримання дивідендів, а також його майнову природу, це право важко назвати правом вимоги в розумінні Цивільного кодексу України.

Складність юридичної конструкції, а також деякі практичні аспекти, пов'язані з порядком нарахування, умовами та строками виплати дивідендів акціонерам (учасникам), призвели до різного розуміння взаємних прав й обов'язків в учасників цих правовідносин і спричинили безліч корпоративних конфліктів, які довелося розв'язувати вже в судовому порядку.

У статті зосередимо увагу на деяких особливостях процесу виплати дивідендів в АТ і ТОВ у контексті дотримання законних прав акціонерів (учасників).

Однакові умови виплати дивідендів в АТ

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. № 514-VI виплату дивідендів здійснюють лише в грошовій формі, а її умови повинні бути однаковими для всіх акціонерів. Здавалося б, цілком справедливе положення Закону! Однак в умовах відсутності розвинутої інфраструктури фондового ринку й наявності певного історичного шлейфа навіть найсправедливіше правило здатне завдати чимало клопоту компаніям із сотнями чи тисячами акціонерів - фізичних осіб.

Зокрема, п. 3 розд. I Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) від 12.04.2016 р. № 391, передбачає тільки два можливі способи виплати дивідендів - через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам (на банківські рахунки або через пошту за адресою реєстрації). Варто зазначити, що це загальне правило не однакове поширюється на всі АТ - банки й публічні АТ, які здійснили публічну пропозицію своїх акцій і/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі, можуть виплачувати дивіденди лише через депозитарну систему України, тобто через ПАТ "Національний депозитарій України" і ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

Більш детально про умови виплати дивидендів та способи захисту прав вкціонерів, читайте в матеріалі ЮРИСТ&ЗАКОН за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини