Велика Палата Верховного Суду постановила, що у разі, якщо особі призначено пенсію в разі втрати годувальника, вона не втрачає право на пенсію за віком, а лише користується правом самостійно обирати більш прибуткову виплату без сплати єдиного внеску.
У своєму рішенні по справі № 814/779/17 за позовом фізичної особи до управління ДФС ВП посилалась на таке.
Оскільки з 1 травня 2005 року позивачу призначена пенсія за віком, а з 2007 року - пенсія по втраті годувальника, він не втратив право на пенсію за віком, а лише скористався правом переходу на нову пенсію, передбаченим статтею 37 Закону «Про пенсійне забезпечення».
У випадку, коли фізична особа - підприємець мала право на пенсію за віком, але вибрала пенсію у зв'язку з втратою годувальника, вона має право на звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки вибір виду пенсії не позбавляє набутого права, що пов'язане з певним віком.
Відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ВП вказала на те, що досягнення пенсійного віку є загальним страховим ризиком, який поруч із інвалідністю, вказує на втрату особою працездатності та передбачає право на отримання відповідного соціального забезпечення за рахунок системи загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.
У зв'язку з цим застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування замість обов'язку подальшої сплати внесків набуває право на отримання відповідних страхових виплат у вигляді пенсій (за наявності необхідного страхового стажу), що також логічно виключає можливість покладення на неї обов'язку одночасної сплати єдиного внеску та є нормативно визначеною підставою для звільнення такої особи від його подальшої сплати.
З усіма аргументами Великої Палати Верховного Суду можна ознайомитись у Verdictum або в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".