Велика Палата Верховного Суду стягнула з Державного бюджету України більше 4 млн грн на користь ТОВ у якості відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з бездіяльністю поліції, яка не повернула у повному обсязі та своєчасно вилучений товар після скасування арешту.
У відповідній постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 викладено наступний висновок щодо застосування норм права.
Питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Велика Палата погодилася з висновком апеляційного суду в частині невиконання державою визначеного законом обов'язку повернути майно: держава у спірних правовідносинах не надала жодних гарантій повернення майна, не встановила строку його повернення, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:
1) неправомірні дії цього органу,
2) наявність шкоди,
3) причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173 та 1174 Цивільного кодексу України.
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.
У цій справі прокурор не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв'язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.
Разом з тим, Велика Палата вказала на відсутність підстав відшкодування з Держбюджету затребуваних 10 млн збитків, стягнутих судом за невиконання договору поставки, оскільки майнові втрати від підприємницької діяльності, обумовлені договірними зобов'язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі (а мають бути доведені позивачем).
Всі судові рішення доступні у системі Verdictum, а правові позиції Верховного Суду по найбільш знакових справах - в модулі «Судова практика» ІПС «ЛІГА:ЗАКОН».
