У Україні буде створений спеціальний орган з розгляду справ репресованих і постраждалих від репресій - Національна комісія з реабілітації. Комісія буде створена впродовж трьох місяців з дня затвердження Мінкультури положення про неї.
Крім того, голови обласних і Київської міської держадміністрацій повинні будуть утворити регіональні комісії по реабілітації. На це їм також дається три місяці після затвердження Мінкультури типового положення про такі комісії.
Це передбачено Законом № 2325 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", який набув чинності сьогодні, 5 травня.
Нацкомісія приймає рішення про визнання реабілітованим або постраждалим від репресій за поданням регіональних комісій. Подати відповідну заяву може сам репресований, його спадкоємці, будь-який член сім'ї, омбудсмен, Інститут національної пам'яті або громадське об'єднання, що займається цими питаннями.
Реабілітованими визнаються особи, які до 24 серпня 1991 року: були звинувачені або покарані позасудовим органом; піддалися репресіям за класовими, національними, політичними, релігійними, соціальними мотивами; піддалися репресіям при недоведеності вини в скоєнні злочину або адміністративного правопорушення; були заарештовані, знаходилися під вартою і яким було пред'явлено звинувачення за "політичними" статтями; піддалися репресіям за недонесення про здійснення або підготовку до злочину, якщо особа, якій призначено покарання, була реабілітована.
Законом введено поняття постраждалих (жертв) репресій, якими визнаються: чоловік або дружина репресованої особи, її діти, інші особи, пов'язані з нею побутом або ті, що знаходилися на її утриманні.
Формами репресій визнаються: позбавлення життя і свободи, примусове безпідставне приміщення здорової людини до психіатричної установи, примусове позбавлення громадянства СРСР, УРСР і висилка за межі СРСР, депортація, обмеження в праві проживання в окремих містах і місцевостях, продовження терміну відбуття покарання "до закінчення війни", примусове направлення в трудову армію, тримання в перевірочно-фільтраційних таборах або пунктах репатрійованих в СРСР, позбавлення майна і житла, гласний або негласний нагляд з боку репресивного органу, позбавлення або обмеження виборчих, трудових та інших громадянських прав і т. д.
Введена адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної або регіональних комісій з реабілітації: посадовці сплатять штраф у розмірі від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, позивачі за подачу позовів про оскарження рішень Національної комісії з реабілітації звільнені від судового збору.
