Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 927/1191/14 за позовом ПАТ щодо оскарження затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ.
Позивач вважає, що ліквідатор виконував свої повноваження суто формально та не вжив всіх передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заходів з пошуку майна банкрута. Зокрема, ПАТ зазначило, що у звіті ліквідатора відсутні докази направлених запитів з метою розшуку майна боржника до Головного управління статистики, Державної митної служби, органів регіонального БТІ, відповідного відділу державної виконавчої служби, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та ін.
Також позивач скаржився на те, що ліквідатор самовільно направив кошти від продажу заставного майна на погашення витрат зі збереження цього майна.
Суд першої інстанції затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинив провадження у справі. Таке рішення суд аргументував тим, що ліквідатор здійснив процедуру ліквідації у повному обсязі та його звіт схвалено комітетом кредиторів.
Апеляційний суд залишив залишив це рішення без змін.
Колегія суддів Касаційного суду вважає, що висновки цих судів є передчасними, оскільки зроблені з порушенням вимог ст. 43 ГПК (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
ВС зазначає, що саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.
В судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту, повноту реалізації активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Водночас, колегія суддів Касаційного суду вважає правомірним направлення ліквідатором коштів від продажу заставного майна на погашення витрат зі збереження цього майна, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 42, ч. 9 ст. 45 Закону, кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора та не включається до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора заставодержателя, а також для покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.
Крім того, ВС вважає, що розгляд звіту та ліквідаційного балансу і скарги на дії ліквідатора не може відбуватись одночасно. Це випливає з того, що звіт та ліквідаційний баланс подаються на затвердження суду лише після виконання ліквідатором усіх дій та заходів, передбачених нормами законодавства про банкрутство, та перевірки, у разі наявності скарг, судом правомірності дій ліквідатора в ході ліквідаційній процедури.
Колегія суддів направила справу на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова по справі № 927/1191/14 була винесена 14 лютого 2018 року.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
Детальніше про аспекти банкрутства Ви можете дізнатися, відвідавши практикум «Банкрутство: революція наближається», який відбудеться 17 квітня. З його програмою можна ознайомитися тут.
