Асоціація юристів України спільно з Радим з питань судової реформи при Президентові і проектом Ради Європи "Підтримка впровадженню судової реформи в Україні" 29 травня провели у Львові конференцію "Нове процесуальне законодавство - шлях до ефективності судової влади".
Зміни в судочинстві потрібні - на цьому сходяться усі дійові особи судового процесу. При цьому, наприклад, судді усвідомлюють, що прийняття нових процесуальних кодексів - лише вступ на шлях змін, оскільки остаточно інститут відрегулюють саме на практиці. Відмітимо, що нові правила процесу потрібні у зв'язку зі зміною судової системи. Згідно з рекомендаціями Ради Європи і сподіваннями Верховного Суду України ми переходимо на 3-звеньевую систему на чолі з Верховним Судом - новим органом з новим статусом, який зараз формується Вищою кваліфікаційною комісією суддів. При цьому президентський законопроект № 6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України і інших законодавчих актів"зареєстрований у Верховній Раді як невідкладний 23 березня 2017 року, поки що не включений до порядку денного сесії.
Загальна концепція реформування
Першещо повинні забезпечити процесуальні кодекси, - це ефективність судочинства, яку вважають за можливе досягти через дискрецию судна і розширення прав учасників процесу. Друге - змагальність, що полягає в активності учасників, у тому числі у зборі доказів і представленні укладень експертів (сторони можуть подати заяви і до судового розгляду; суд витребує докази і призначає експертизу тільки в передбачених законом випадках). З'являється нове джерело - електронні докази, наприклад, дослідження веб-сторінки. У господарський процес введуть невластиві йому пояснення свідків (слід зазначити, що ними доводяться не будь-які обставини, а лише ті, які по-іншому не можна довести, наприклад, проведення загальних зборів учасників суспільства). Вводиться інститут зустрічного забезпечення як фільтр від невиправданого забезпечення позову. Третє - недопущення маніпуляції з осудністю, яка залежатиме від предмета, а не від суб'єктного складу сторін. Крім того, допускається об'єднання похідних вимог з основними для розгляду суперечки в одній юрисдикції. Четверте - спрощення і прискорення розгляду незначних і менш значних справ. Зокрема, передбачено стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказового виробництва - переважно електронного. П'яте - припинення зловживань процесуальними правами через введення адвокатської монополії, що припускає дисциплінарну відповідальність, а також через повне відшкодування судових витрат, у тому числі і на правову допомогу. Це дозволить скоротити кількість "надуманих" суперечок. Шосте - віддається данина часу і вводиться "електронний суд", який, окрім здійснення процесуальних дій в електронному форматі, має на увазі і можливість участі сторін з будь-якого приміщення (це не торкається свідків, які беруть участь в засіданні в режимі відеоконференції тільки з приміщення суду). Відмітимо, що це невичерпний перелік прийдешніх змін. В ході конференції детальніше обговорювалися деякі з них.
На папері
Законопроект, поданий до Парламенту Президентом, був розроблений Радим з питань судової реформи, окрім перекроювання ієрархії судів, містить ряд "революційно-оптимістичних" (як їх називає ряд суддів) пропозицій. Як пояснив Андрій Кавакинкерівник проекту Ради Європи "Підтримка впровадженню судової реформи в Україні", нові кодекси повинні вирішити головні проблеми українського правосуддя (на які вказує і Європейський суд з прав людини) : надмірна тривалість виробництва; невиконання рішень; незабезпечення єдності судової практики. Тому закон має бути ухвалений до кінця сесії (останнє засідання Парламенту призначене на 14 липня), - так вважає Віктор Короленкозавідувач Відділом представництва інтересів Президента в судах Адміністрації Президента. При цьому він вказав, що, чи запрацює Верховний Суд як нова касаційна інстанція, безпосередньо залежить від прийняття змін.
Судячи з доповіді Лорены Бахмайер Винтерексперта Ради Європи, в новому процесі враховані європейські стандарти, які можна виразити формулою "ефективність судочинства визначається ціною витраченого часу і понесених витрат". Так, єдиної моделі в Європі немає, але процес грунтується на заощадженні часу і витрат. Цього ж намагаються досягти і в Україні через світові угоди, медиацию, електронне правосуддя, відшкодування витрат і т. д. Європейський принцип - програвший платить за усе - не обов'язково приведе до дорогого правосуддя, але звузить коло людей, які можуть собі його дозволити.
Лорена Бахмаер Винтер, Віктор Короленко, Ганна Огренчук |
Яри
Якщо реформатори мислять глобально, то судді, працюючі "в полі", завжди вказують на нюанси, які можуть усю реформу звести нанівець.
Так, аналізуючи запропоновані інструменти забезпечення єдності правозастосування, Володимир Кравчуксуддя Львівського окружного адміністративного суду, пояснив, що єдність повинен створювати і забезпечувати Верховний Суд (через правові укладення, узагальнення і стандарти навчання). При цьому для уникнення можливих проблем необхідно: забезпечити доступність і широкоизвестность позицій; врегулювати можливість оскарження при незастосуванні правових укладень в нетипових справах (така можливість передбачена в зразкових спорах); врегулювати статус укладень ВС (згідно із Законом "Про судоустрій і статус суддів" вони обов'язкові для усіх суб'єктів владних повноважень, але цього немає в проектах процесуальних кодексів; крім того, Закон надає суду право відступити від укладення, якщо він приведе мотиви). Також В. Кравчук вказав, що із-за розмитих критеріїв з'явиться можливість передачі будь-якої суперечки на розгляд Великої Палати (для зміни правової позицій), що може привести до "процесуального футболу". Тому суддя вважає необхідним чітко врегулювати інститут правового укладення : мають бути встановлена структура і зміст укладення, порядок їх систематизації, алгоритм пошуку релевантних укладень і порядок застосування.
Володимир Кравчук |
Імплементація стандартів Ради Європи в цивільне процесуальне законодавство також здійснена неідеально, - вважає Дмитро Гудымадоцент юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Зокрема, допущено досить багато термінологічних розбіжностей. Головне і найбільш проблематичне для імплементації - це принцип верховенства права (із-за складності формулювань і тонкості інституту). Так, одна із складових принципу - заборона державного свавілля - пов'язана з обмеженням дискреційних повноважень держави. В той же час кодекси розширюють дискрецию судді, тому необхідно знайти баланс між припиненням зловживань і можливим свавіллям судді. Питання про гарантування прав людини також вимагає точкових доопрацювань. Наприклад, в частині рішень про госпіталізацію психічнохворих - невнесення змін до профільних законів, регулюючих конкретних правовідносин, може привести до порушень в частині передбачених для суду термінів. Те ж торкається і питання недискримінації - йдеться про право психічнохворих особисто бути присутнім на засіданні.
Дмитро Гудыма |
Стандарти Ради Європи имплементируются і в карне судочинство. На проблемних питаннях цього процесу зупинилася Наталія Антонюкдоцент юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Наприклад, впроваджується дискреция судового переслідування; розширюється круг справ приватного звинувачення; по-іншому розмежовуються злочини і провина. Що стосується останнього, то в Україні складно перенести кримінально карні діяння до адміністративної провини через те, що карно переслідуються саме суспільно небезпечні дії.
Перехід від загального до окремого - від загальних змін до змін конкретного процесу - почався з доповіді судді Лычаковского районного суду м. Львова Сергія Гирича. Він говорив про ключові новації цивільного процесу і заходи, які слід прийняти, щоб вони стали дієвими. Так, на думку судді, основна новела - це максимальна змагальність і пропорційність. Суд переходить в роль арбітра і вирішує суперечку в правових визначеннях, ухвалюючи рішення по наявних доказах. З прийняттям нового кодексу пересічний громадянин без юридичної освіти не зможе подати позов, оскільки разом з позовом мають бути надані і докази, то ж торкається і відгуку на позов. До того ж за ненадання доказів передбачені істотні штрафи, при сплаті яких особа все одно не звільняється від обов'язку їх надати. Проблема, яка тут виникає, - це об'єктивна нездатність адвокатів дістати докази (із-за комерційної, банківської таємниці та ін.), і це необхідно врегулювати. С. Гирич відмітив, що нового значення зважаючи на подорожчання суду набуває світова угода, можлива у тому числі і шляхом відходження від предмета суперечки. Суддя згадав і про можливі ускладнення, пов'язані з необхідністю здійснення кожної процесуальної дії в певний термін, - не змінений порядок повідомлення сторін. Порушення термінів може поставити під загрозу реформу, спрямовану на ефективність правосуддя. Можливо, варто передбачити достатність повідомлення по зареєстрованому місцю проживання (по аналогії з господарським процесом).
Процес дорожчає з усіх боків. Нові кодекси передбачають дієвий механізм відшкодування судових витрат на правову допомогу. Цю тему розкрив Андрій Гринчуккерівний партнер юридичної фірми "Гринчук і партнери". Він відмітив, що нововведення сподобається в першу чергу клієнтам, які отримають упевненість, що їх витрати на правову допомогу будуть відшкодовані. В той же час правило представлення суду попереднього повідомлення про розрахунок витрат може привести до того, що суди для перестраховки почнуть вимагати все більше доказів здійснення витрат. А. Гринчук вказав на важливість усунення обмеження переліку послуг, витрати на які відшкодовуються; легітимації "гонорару успіху" і роботи помічників; визначення поняття сумлінності і співмірності.
Андрій Гринчук, Андрій Іванов |
На сесії, присвяченій господарському процесу, слово отримали судді, які відмітили як позитив проектів, наприклад, те, що суддя стає арбітром, так і негатив, причина якого - вплив кількості скасованих рішень на суддівську кар'єру. Так, Тарас Римсуддя господарського суду Львівської області, вважає, що введення принципу верховенства права не пройде легко. На його думку, співбесіди з суддями в процесі формування Верховного Суду демонструють, що судді боялися його застосовувати із-за побоювань відміни таких рішень. Його підтримала і Тетяна Суяркосуддя господарського суду Харківської області, доцільність обліку в цьому питанні не лише кількісних, але і якісних характеристик, що відмітила.
Побоювання у суддів викликає і інститут забезпечення позову. Так, суддя господарського суду міста Києва Тетяна Васильченко призналася, що, забезпечуючи позов, судді хочуть бути упевнені, що їм не загрожує "дисциплинарка" або відміна. У новому процесі суд не має права забезпечувати за власною ініціативою, що може ускладнити розгляд, наприклад, корпоративних суперечок, коли акції починають продавати по одній. До того ж перелік заходів забезпечення невичерпний (а судді і зараз "бояться" їх застосовувати). Наприклад, встановлення зобов'язання зробити певну дію означає "будь-яку дію" "будь-якій особі".
Тетяна Васильченко, Юлія Бездоля |
У схожому ключі обговорювалися новації адміністративного процесу і питання міжнародного комерційного арбітражу.
Судді через позитивну професійну деформацію вичленяють проблеми в правозастосуванні, з якими вони зіткнуться, і починають превентивно працювати над їх рішенням в колективі однодумців.
Марина Ясинская