У конференції "Реформа процесуального законодавства : ефективне судочинство або нові виклики"?, яка відбулася 7 преля, взяли участь експерти Радого з судової реформи, судді, учені і адвокати (у їх числі і кандидат до Верховного Суду Ганна Вронська).
Над проектами нових процесуальних кодексів : цивільним, господарським і адміністративним - працювали експерти Радого з питань судової реформи при Президентові. Рада функціонує з вересня 2014 року, перші варіанти документів були готові в січні 2015 року. Остаточні редакції були обнародувані 10 березня 2016 року. 23 березня Президент подав до парламенту законопроект № 6232 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України і інших законодавчих актів" як невідкладний.
Ключова фігура в процесі реформи - заступник голови Адміністрації Президента Олексій Филатов був одним з тих, хто відкривав конференцію. Він пояснив, чому перші варіанти процесуальних кодексів не влаштували розробників: "Ці проекти не містили драматичних, кардинальних змін. Ми розуміли, що потрібно впроваджувати нову філософію процесів". За його словами, проекти нових процесуальних кодексів мають на меті не просто своєчасний розгляд суперечки, а спрямовані на ефективний захист. Документи містять механізми, які дозволять досягти цієї мети. Зокрема, суд повинен стати ефективнішим за рахунок розширення дискреційних повноважень - не має бути "формальне правильно, а по суті - знущання".
Нове процесуальне законодавство передбачає нове розуміння принципів судочинства :
1) пропорційність: суд повинен перевіряти будь-яку процесуальну дію на предмет балансу між часткою і публічним інтересом (виходячи з предмета позову, ціни, часу процесуальної дії);
2) свобода вибору : розширений перелік способів доведення і захисту (передбачена можливість виходу за межі договору, передачі справи до третейського суду, забезпечення позову);
3) сумлінність, відповідальність: суддя виконує функцію арбітра, а не слідчого, його завдання - примирення сторін (досягається за допомогою світової угоди, досудового врегулювання за участю судді);
4) принцип правової визначеності.
А. Филатов пояснив, що усе вищеперелічене приведе до головного - ефективності, яку покликані забезпечити нові інструменти : зміни у визначенні юрисдикції (суб'єктний підхід замінюється предметним); нові види виробництв; електронний суд і інші.
"Ми повинні отримати нову якість розгляду" - зробив висновок А. Филатов.
Зміни у визначенні юрисдикції обговорювали судді вищих судів, які ніяк не можуть вирішити, хто ж повинен розглядати такі категорії справ як земельні, конкурентні і корпоративні. Як сказав в серцях суддя Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних і карних справ Дмитро Луспеник: "цивилисты і господарники говорять административникам не лізти в землю, а задовольнитися соціальними і податковими спорами". Але доки юрисдикція все-таки не поділена. Полегшити вирішення цієї проблеми повинен принцип "йди за мною", який Ярослав Романюкголова Верховного Суду України, називає прогресивним. Передбачено, що спори розглядаються на основну вимогу, тобто: цивільний суд розгляне вимогу до поручителя-юрособи фізособи-боржника (зараз це виключено); місцевий суд зможе розглянути вимогу про відміну державної реєстрації права, у разі визнання договору недійсним. Але не усе так просто, як здається на перший погляд - важливо розуміти момент переходу публічно-правових стосунків в цивільно-правові (у цивільному процесі не можна вирішити вимогу про констатацію факту, якщо не ставиться питання про відновлення порушеного права). Я. Романюк нагадав про рішенні трьох палат ВСУ від 16.12.15 стосовно землі, переданої місцевою радою : адміністративний акт, що породив приватне право, вичерпав свою дію.
У будь-якому випадку, мета реформи - ефективний захист людини. І, як вважає Михайло Смоковичзаступник голови Вищого адміністративного суду, впроваджуваний принцип "відкритого вікна", "припинить футбол громадянами у зв'язку з неосудністю". Адміністративний суд не зможе повернути позов на цій підставі, а відкриє виробництво і сам направить справу по осудності.
Вірогідна проблема, про яку згадав Богдан Львовголова Вищого господарського суду, у зв'язку з відмовою від осудності і підвідомчості - це відміна рішення, прийнятого судом з порушенням юрисдикції. Тут судді покладають надії на Велику палату Верховного Суду, яка і вирішуватиме міжюрисдикційні питання.
Як відмітила професор Наталія Кузнєцова, яка модерировала сесію, хоч "административники вийшли на ринок правосуддя пізніше за інших", процес реформування не припиняється і торкнувся усіх суддів.
Сподіваємося, чергова спроба стане успішною - в Україні з'явиться ефективний суд, якому довірятимуть суспільство і бізнес.
Фото Юрпрактики
