Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Якщо депозит визнаний нікчемним, банк повинен повернути засоби вкладникові

29 листопада 2016, 16:32
1680
0
Автор:
Реклама

Визнаючи договір депозитного вкладу нікчемним на тій основі, що співробітник банку, який діяв від імені банку, не мав повноважень на укладення такого договору, а також тому, що при його укладенні не була дотримана письмова форма, суд повинен застосувати наслідки нікчемності угоди, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу.

Статтею 216 ГК передбачені правові наслідки недійсності як нікчемних, так і оспорюваних угод, а саме, по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні усе, що вона отримала у виконання такої угоди.

Правові наслідки нікчемної угоди являються императивнимы і відповідно до частиною четвертої статті 216 ГК не можуть піддаватися змінам за домовленістю сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 листопада 2016 року при розгляді справи № 6-1693цс16 за позовом вкладника до "Приватбанку" про відшкодування збитку і збитків, заподіяних працівником при виконанні своїх трудових обов'язків (заяву про перегляд подав заступник Генерального прокурора).

Банк відмовився повернути вклад, відмітивши, що депозитний рахунок не був відкритий, грошові кошти у банк не внесені, ними протиправно заволодів колишній співробітник, що уклав договір. При цьому банк не заперечував, що позивач вносив засоби в касу банку, на підтвердження чого касир видавав йому квитанції зі своїм підписом і підписом співробітника, засоби зараховувалися на транзитний рахунок банку. Пізніше ця особа була притягнена до карної ответсвенности за заволодіння засобами банку шляхом зловживання службовим станом.

ВСУ відмітив, що, визнавши нікчемність договору депозитного вкладу, суд не застосував наслідки його нікчемності, передбачені статтею 216 ГК, у зв'язку з чим вкладник був позбавлений права на захист його прав і повернення грошових коштів за таким договором.

Загальні стани про відшкодування заподіяного майнового збитку закріплені в положеннях статті 1166 ГК.

У тих випадках, коли збиток причинний працівниками при виконанні ними своїх трудових (службових) обов'язків, зобов'язання по його відшкодуванню покладаються на працедавця.

Для покладання на юридичне обличчя відповідальності, передбаченої статтею 1172 ГКпотрібна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і збитком; провина особи, що заподіяла збиток), так і спеціальних умов (перебування в трудових стосунках з юридичною особою або фізичною особою - працедавцем незалежно від характеру таких стосунків; збиток при виконанні працівником своїх трудових (службових) обов'язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків слід розуміти виконання роботи відповідно до трудового договору (контрактом), посадових інструкцій, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається працедавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території працедавця, так і за її межами впродовж усього робочого часу.

ВСУ направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Нагадаємо, згідно правовій позиціївикладеною ВСУ при перегляді справи № 6-352цс16якщо вклад був викрадений у банку, вкладник повинен вимагати повернення його суми і відсотків.

Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини