Конституційний Суд України
НААУ відмовлене в тлумаченні питань осудності суперечок з адвокатським самоврядуванням
Суд відмовив у відкритті конституційного виробництва по зверненню Національній асоціації адвокатів України відносно осудності справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів адвокатського самоврядування і організаційних форм. КСУ роз'яснив, що після судової реформи відносно правосуддя позбувся повноважень офіційно тлумачити закони України.
Верховний Суд України
Згода власника задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинений за угодою сторін, якщо не було домовленості сторін про цю основу
Розглянувши справу № 6-1269цс16 по суперечці про відміну наказу про звільнення, відновленні на роботі і стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Суд дійшов висновкущо само по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинений по пункту 1 статті 36 КЗоТякщо не було домовленості сторін про цю основу припинення трудового договору. У останньому випадку звільнення вважається проведеним за ініціативою працівника (стаття 38 Кодексу). Розглядаючи позов про оскарження наказу про припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗоТ (угода сторін), суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору по взаємній згоді; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору у момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін про припинення договору за угодою сторін.
Стаття 235 КЗоТ не передбачає виплати різниці в заробітку у разі зміни істотних умов праці
Розглянувши справу № 6-2261цс16, Суд роз'яснив що положення статті 235 КЗоТ передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у визначених цією статтею випадках, перелік яких є вичерпним, і не передбачає виплати різниці в заробітку у разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу при продовженні роботи по тій же спеціальності, кваліфікації або посаді.
Винуватець ДТП платитиме, незважаючи на страховку
Розглянувши справу № 6-954цс16 за позовом потерпілого до винуватця про відшкодування збитку, нанесеного ДТП, Суд роз'яснивщо потерпілий має право відмовитися від свого права вимоги до страховика і отримати повне відшкодування збитку від особи, яка його нанесла, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, що заподіяла збиток. У такому разі причинитель збитку, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлений права захистити свій майновий інтерес за договором страхування і звернутися до свого страховика з вимогою про відшкодування засобів, виплачених потерпілому, в розмірах і об'ємі згідно із зобов'язаннями страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і отримав страхове відшкодування в розмірі, який в повному об'ємі відшкодовує заподіяний збиток, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, що заподіяла збиток, припиняється відповідно до статті 599 ГК виконанням, проведеним належним чином.
Банк може відібрати квартиру, куплену у банкрота в період дії відміни іпотеки
Розглянувши справу № 6-1382цс16Суд дійшов висновкущо прийняття судом рішення про відміну обтяжень нерухомого майна банкрота і виключенні запису з Єдиного реєстру заборон, яке згодом було скасовано, не спростовує презумпції правомірності обтяження спірного нерухомого майна іпотекою на час його відчуження в процесі ліквідації іпотекодавця, таке обтяження діє з моменту його первинної реєстрації в цьому реєстрі. Зважаючи на обставини справи і виходячи з суті іпотеки і змісту правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, Суд зробив висновок про те, що ефективним відновленням прав кредитора у зв'язку з відміною незаконного судового рішення є застосування передбаченої угодою сторін процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.
Початкова ціна іпотечного майна, з якою починаються торги, встановлюється рішенням суду
При розгляді справи № 6-1923цс15 Суд роз'яснивщо оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки надає право на примусовий продаж іпотечного майна, в його резолютивній частині має бути встановлена в грошовому вираженні початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначена за процедурою, передбаченою частиною шостої статті 38 Закону "Про іпотеку". До такого ж висновку Суд прийшов при розгляді справи № 6-1907цс16
Суд при передачі іпотекодержателеві закладеного майна повинен розділяти способи захисту
Розглянувши справу № 6-2457цс16Суд дійшов висновкущо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на обтяжене іпотекою майно в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань порушує норми статей 33, 36, 37, 39 Закону "Про іпотеку".
Якщо погоджено дострокове повернення кредиту, банк може стягнути борг впродовж 3-х років з цієї дати
Розглянувши справу № 6-1174цс16, Суд роз'яснив що якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення засобів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і банк повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права впродовж трьох років саме від цієї дати.
У добросовісного набувача відберуть комунальне майно, продане міськрадою з перевищенням повноважень
При розгляді справи № 6-2161цс16 за позовом прокурора в інтересах територіальної общини, міськради про витребування майна з чужого незаконного володіння Суд дійшов висновкущо воля територіальної общини як власника може виражатися тільки в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства і інтересам общини. Тобто, вирішуючи суперечку про витребування майна з чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника через обставини, передбачених частиною першої статті 388 ГК, зокрема, чи по його волі.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
