Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 жовтня 2016 року розглянув справу № 6-1269цс16 по суперечці про відміну наказу про звільнення, відновленні на роботі і стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При розгляді була сформована правова позиція відносно підстав звільнення за угодою сторін.
Однією з підстав припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін (пункт 1 статті 36 КЗоТ).
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗоТ (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Само по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинений по пункту 1 статті 36 КЗоТ, якщо не було домовленості сторін про цю основу припинення трудового договору. У останньому випадку звільнення вважається проведеним за ініціативою працівника (стаття 38 Кодексу).
Розглядаючи позовні вимоги про оскарження наказу про припинення трудового договору по пункту 1 статті 36 КЗоТ (угода сторін), суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору по взаємній згоді; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору у момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін про припинення договору за угодою сторін.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
