Міністр юстиції Павло Петренко повідомивщо Комітет Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя рекомендував прийняти в першому читанні урядовий законопроект № 5142 про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів.
П. Петренко відмітив, що паралельно із законопроектом слід прийняти ще один документ, який чітко визначає, куди саме повинні піти конфісковані засоби.
Законопроектом передбачено введення інституту стягнення в дохід держави необгрунтованих активів до закінчення карного виробництвав ході якого і були виявлені такі активи, правомірність походження яких не доведена, тоді як підозрюваний в корупційному злочині фактично може ними користуватися і розпоряджатися. У світовій практиці правозастосування цей інститут називається Non - Conviction Based Asset Forfeiture, або "цивільна конфіскація".
Стягнення необгрунтованих активів є окремим інструментом примусового припинення права власності разом з конфіскацією і спеціальною конфіскацією в карному праві, але не служить альтернативою ним і не може застосовуватися паралельно.
На відміну від об'єктів спеціальної конфіскації, об'єктами стягнення необгрунтованих активів являється майно, яке не має безпосереднього зв'язку із злочиномв ході розслідування якого воно виявлене.
При цьому, на відміну від конфіскації, стягнення необгрунтованих активів не є санкцією за здійснення правопорушення.
Стягнення необгрунтованих активів в дохід держави відбуватиметься незалежно від гарантованих законодавством їх власникові імунітету чи яких-небудь інших особливостей його правового статусу.
Пропонується застосовувати інститут тільки до засобів в готівковій і безготівковій формі в національній і іноземних валютах, цінним паперам і іншим платіжним документам, банківським металам і коштовним каменямвраховуючи можливість швидкого відчуження або перетворення цих видів майна на практиці, а також їх переміщення в просторі і, як наслідок, підвищений ризик їх приховання підозрюваним.
Умовою застосування інституту також являється арешт відповідного майна в карному виробництві за правилами арешту, встановленими КПК, а також доведення позивачем існування розумного сумніву відносно обгрунтованості підстав виникнення у підозрюваного в такому виробництві по таких активах майнових прав або можливостей здійснювати дії, тотожні правомочності власника відповідного майна (якщо підозрюваний не є власником).
Процедура стягнення необгрунтованих активів буде встановлена в Цивільному процесуальному кодексі із застосуванням загальних принципів цивільного судочинства і особливостей, передбачених окремою главою.
