Верховний Суд України
Пленум
Нормы нового Закона про судоустрій і статус суддів стосовно ліквідації ВСУ і вищих спецсудів, а також конкурсу до Верховного Суду перевірять на конституційність
На засіданні Пленуму 3 жовтня було прийнято рішення звернутися до Конституційного Суду України з уявленням про неконституційність положень нової редакції Закону "Про судоустрій і статус суддів"згідно з якими вищі спецсуди і діючий Верховний Суд України ліквідовуються і замість них створюється новий Верховний Суд (без слова "Україна") з 5 касаційними палатами. На думку суддів, порушена процедура ліквідації судів (рішення повинні прийняти Президент, а не парламент). Крім того, конкурсний відбір приведе до нерівності суддів в частині матеріального забезпечення - судді, що пройшли конкурсний відбір і кваліфікаційне оцінювання, отримуватимуть більше.
Судова палата у цивільних справах
Кредитор, що пропустив 6-місячний термін, втрачає право на задоволення вимог за рахунок поручителя
При розгляді справи № 6-1451цс16 Суд роз'яснивщо непред'явлення кредитором вимоги до поручителя впродовж 6 місяців з дня настання терміну виконання основного зобов'язання у разі, якщо термін дії поручительства не встановлений, є основою для припинення останнього, а отже, і обов'язки поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом з боржником за основним зобов'язанням. При цьому звернення до суду після закінчення передбаченого частиною четвертої статті 559 ГК 6-місячного терміну не є основою для відмови в позові у зв'язку із закінченням терміну позовної давності, ця основа для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя. Термін поручительства не є терміном для захисту порушеного права, це термін існування самого зобов'язання поручительства. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що ніяких дій з реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор здійснювати не може.
Суд не відмінить продаж квартири без згоди співмешканця, навіть якщо потім вона визнана загальною власністю
При розгляді справи № 6-727цс16 Суд роз'яснивщо відсутність згоди співмешканця (факт спільного проживання був встановлений пізніше) само по собі не може бути основою для визнання договору, ув'язненого одним з подружжя без згоди іншого чоловіка, недійсним. Укладення одним з подружжя договору про розпорядження загальним майном без згоди може бути основою для визнання такого договору недійсним лише у тому випадку, якщо суд встановить, що договір відносно загального майна, що зробив висновок, і третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісний, зокрема, що третя особа знала або за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить дружинам на праві загальної спільної власності і той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згода інший чоловік. У справі, що переглядається, було встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу покупець не знав і не міг знати про те, що спірне нерухоме майно (предмет цього договору) належить на праві загальної спільної власності відповідачеві і позивачці, і остання не давала відповідачеві згоди на укладення цього договору. При таких обставинах немає правових підстав, передбачених частиною першої статті 74 і частиною другої статті 65 СК, для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договори купівлі-продажу.
Суд може розділити об'єкт незавершеного будівництва між колишніми дружинами
Розглянувши справу № 6-47цс16Суд дійшов висновкущо об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час браку, може бути визнаний об'єктом права загальної спільної власності подружжя з визначенням доль. За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити розділ об'єкту незавершеного будівництва, якщо, враховуючи міру його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділенню, і технічно можливо довести до кінця будівництво вказаними особами.
Спадкоємець, що пропустив термін зважаючи на незнання про смерть спадкодавця, втрачає спадок
При розгляді справи № 6-1215цс16 Суд роз'яснивщо відповідно до частини третьої статті 1272 ГК за позовом спадкоємця, що пропустив термін для прийняття спадку з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі їм заяви про прийняття спадку. Поважними причинами пропуску терміну для прийняття спадку є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на здійснення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ГК можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подачі такої заяви; 2) цих обставини визнані судом шанобливими. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подачі заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадку через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового терміну для прийняття спадку відсутні.
Банк має право на предмет іпотеки за договором про задоволення вимог іпотекодержателя і може не звертатися до суду
Розглянувши справу № 6-1219цс16Суд роз'яснивщо якщо положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя обернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до обмовки про задоволення вимог іпотекодержателя, банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки, або на укладення від імені банку договору купівлі-продажу іпотечного майна. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідна обмовка в іпотечному договорі, який передбачає передачу іпотекодержателеві права власності, є основою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Суди не повинні розглядати зняття обтяження на спірне майно в якості основи для припинення іпотеки
Розглянувши справу № 6-1685цс16Суд висловився про підстави для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Роз'яснено, що суди не повинні розглядати зняття обтяження на спірне майно в якості основи для припинення іпотеки і ототожнювати ці поняття, оскільки обтяження спричиняє за собою лише обмеження права розпорядження майном.
Судова палата у адміністративних справах
Місцева рада не має права забороняти продаж алкоголю в нічний час
У контексті недавнього заборони Київською міськрадою продажу алкоголю в нічний час актуальним видається рішення Суду від 24 травня 2016 року у справі № 2а-54/10. Суд дійшов висновкущо згідно з підпунктом 4 пункти "б" статті 30 Закону № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження органу місцевого самоврядування по забороні продажу алкогольних напоїв могли реалізовуватися тільки шляхом узгодження режиму роботи з власниками відповідних торгових закладів або відділів. Міськрада, встановлюючи заборону (обмеження) по торгівлі алкогольними напоями в місті в нічний і уранішній час без узгодження з підприємцями, перевищує надані органу місцевого самоврядування повноваження, встановлені законодавством.
Судова палата у господарських справах
Відсутній кворум суддів
У зв'язку з відсутністю кворуму суддів Судової палати у господарських справах справи, що підлягають розгляду 28 вересня 2016 року в 10:00, були зняті з розгляду. Про день і час розгляду справ буде повідомлено додатково.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
