ГФС в листі від 22 серпня 2016 року № 18039/6/99-99-15-02-02-15 відповіла на запит відносно ліцензійного договору, на підставі якого ліцензіатом передаються права на використання будь-якого виду ілюстрації, відео, фотографії або будь-якого іншого зображення в електронній формі і одночасно встановлюються певні обмеження володіння, розпорядження, продажу, передачі, відчуження об'єкту інтелектуальної власності.
Статтею 1107 ГК визначені види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, що передбачають використання об'єкту права інтелектуальної власності.
Згідно ст. 1108 ГК особа, що має виняткове право дозволяти використання об'єкту права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваженняяке надає йому право на використання цього об'єкту в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкту права інтелектуальної власності).
Ліцензія на використання об'єкту права інтелектуальної власності може бути винятковою, одиничною, невинятковою, а також іншого виду, що не суперечить закону.
Виняткова ліцензія видається тільки одному ліцензіату і унеможливлює використання ліцензіаром об'єкту права інтелектуальної власності в сфері, яка обмежена цією ліцензією, і видачі їм іншим особам ліцензій на використання цього об'єкту у вказаній сфері.
Одинична ліцензія видається тільки одному ліцензіату і унеможливлює видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкту права інтелектуальної власності в сфері, яка обмежена цією ліцензією, але не унеможливлює використання ліцензіаром цього об'єкту у вказаній сфері.
Невиняткова ліцензія не унеможливлює використання ліцензіаром об'єкту права інтелектуальної власності в сфері, яка обмежена цією ліцензією, і видачі їм іншим особам ліцензій на використання цього об'єкту у вказаній сфері.
Пунктом 9 ст. 1109 ГК передбачено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ГК, являються нікчемними.
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 НК роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкту права інтелектуальної власності, а саме на будь-які твори літератури, мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радио- або телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, що охороняються патентом, будь-які зареєстровані торгові марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формула, процес, право інтелектуальний власність на інформація відносно промисловий, комерційний або науковий досвід (ноу-хау).
Не рахуються роялті платежі, отримані, зокрема, в якості винагороди за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем").
Також не рахуються роялті платежі, отримані за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження іншим чином права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію відносно промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке обнародування (розголошування) є обов'язковим відповідно до законодавства України.
Таким чином, винагородавиплачуване за використання будь-якого виду ілюстрації, відео, фотографії або будь-якого іншого зображення в електронній формі як об'єкту права інтелектуальної власності, вважається роялті.
Разом з цим, відповідно до п. 3.2 ст. 3 НК, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж ті, які передбачені справжнім Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
При цьому, оскільки міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу і містять власні визначення понять і положень, то для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.
