Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 року розглянув справу № 6-1188цс16 за позовом "Укрсоцбанку" до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до статті 1054 ГК за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ГК).
Визначення поняття зобов'язання міститься в частині першої статті 509 ГК. Згідно з цією нормою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, зробити послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди (стаття 611 ГК).
Згідно із статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ГК зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов зобов'язання і вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання являється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ГК).
Якщо в зобов'язанні встановлений термін (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін (дата). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "термін договору", так і "термін (період) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ГК).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами термін.
При цьому течія позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ГК).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ГК по зобов'язаннях, термін виконання яких не визначений або визначений моментом затребування, течія позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий термін для виконання такої вимоги, течія позовної давності починається після закінчення цього терміну.
По сенсу статті 266 ГК після закінчення позовної давності на основну вимогу вважається, що позовна давність витекла і на додаткову вимогу (стягнення неустойки, накладення стягнення на закладене майно). В той же час, по сенсу частини першої статті 1048 ГК позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно із статтею 599 ГК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки засоби за кредитним договором в належному розмірі повернені не були, відсотки по кредиту і пеня по відсотках підлягає стягненню з відповідача в межах терміну позовної давності.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
