З метою оподаткування податком на дохід по ставці 3% об'єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих по договорах страхування і сострахования.
Такого висновку дійшла ГФС в листі № 15699/7/99-99-15-02-02-17додавши, що страховики, які перестраховують страхові платежі по договорах перестраховки іншої страхової компанії (перестрахувальникові), з якою ув'язнений договір перестраховкине зменшують об'єкт оподаткування податком на дохід по ставці 3 % на суму таких платежів. Перестрахувальники, які отримують страхові платежі за договорами перестраховки, не включають ці платежі до складу об'єкту оподаткування податком на дохід по ставці 3 %
Нагадаємо, що особливості оподаткування страховика визначені п. 141.1 ст. 141 НК.
Згідно пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 НК, об'єкт оподаткування страховика розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих по договорах страхування і сострахования. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії по договорах сострахования включаються до складу об'єкту оподаткування страховика тільки у розмірі долі страхової премії страховикапередбаченою договором сострахования.
Вказаним підпунктом НК не передбачено включення до складу об'єкту оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком по договорах перестраховки.
Відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 НК при здійсненні страхової діяльності юрособ резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною в пункті 136.1 ст. 136 НК, ставки податку на дохід встановлюються в наступних розмірах:
- 3 % по договорах страхування від об'єкту оподаткування, який визначається в пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 НК;
- 0 % по договорах з довгострокового страхування життя, договорам добровільного медичного страхування і договорам страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорам страхування додаткової пенсії, і визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 НК.
Згідно ст. 1 Закону "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових стосунків відносно захисту майнових інтересів фізосіб і юрособ у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізособами і юрособами страхових платежів і прибутків від розміщення засобів цих фондів.
Крім того, ст. 12 Закону "Про страхування" визначено, що перестраховка - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на певних договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестрахувальника) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестрахувальника, згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестрахувальником договір про перестраховку, залишається відповідальним перед страхувальником в повному об'ємі згідно з договором страхування.
Аналогічні норми приведені і в Цивільному кодексі. При цьому визначення договори перестраховки наведено в ст. 987 ГК, згідно якої це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
