На круглому столі "Реформа виконання судових рішень в Україні: гостра необхідність впровадження", організованому Комітетом Асоціації юристів України з конкурсного права і Міністерством юстиції, зібралися чиновники, адвокати, судді, міжнародні експерти і представники банків.
Ефективне виконання судових рішень як реалізація права на суд
Розроблена за участю адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і експертного середовища реформа старанного виробництва передбачає впровадження змішаної системи виконання судових рішень - разом з державною старанною службою працюватимуть приватні виконавці. Законопроекти № 2506а (про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів) і № 2507а (про старанне виробництво) вже були прийняті у першому читанні. Ще один суміжний законопроект № 2508ащо стосується змін податкового законодавства включений до порядку денного як невідкладний.
Як відмітив керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента Костянтин Красовскийвже певна стратегія і напрями роботи дозволяють дивитися в майбутнє з упевненістю: "Зараз м'яч знаходиться на полі парламенту, він повинен виявити політичну волю". На черзі рішення технічних завдань, залучення розробників, тендери і робота над іспитами, - пояснив Сергій Шклярзаступник Міністра юстиції.
Головною метою реформи називають подолання колапсу виконавської системи, на який неодноразово вказував Європейський суд з прав людини. За словами народного депутата Руслана Сидоровича 9 тис. скарг проти України в ЕСПЧ торкаються саме невиконання судових рішень. Неможливість ефективного захисту порушених прав робить ілюзорним право на справедливий суд в Україні. За статистикою у нас в грошовому вираженні виконується лише 4 % рішень. Це спричиняє за собою і проблеми внутрішнього обороту, і інвестиційні перешкоди.
Міжнародний досвід
Вже зараз можна передбачати проблеми, які послідує за впровадженням приватних виконавців. Успішно їх вирішити допоможе міжнародний досвід. Про світові тренди в системі виконання розповів глава експертної місії Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції" Довидас Виткаускас. Так, суди відмовляються від функції виконання рішень. Виконанням займається або виняткова держава або як державні так і приватні виконавці. Саме змішану систему хочуть ввести в Україні. Цей експеримент спрацював не скрізь, але позитивний результату показала Болгарія. Експерт привів наступні цифри: у Болгарії на 100 тис. чоловік доводиться 5,1 виконавців, в Україні ж - 13,3, тоді як європейський стандарт - 6,8 виконавців на 100 тис. чоловік. Як бачимо, цей стандарт в Україні перевищений в 2 рази, але сліпо прагнути до його досягнення не варто, оскільки система в першу чергу має бути ефективною. На перших порах в "нову корпорацію" рекомендується приймати не за дуже суворими правилами. "Ми ще не на тій стадії, на якій знаходяться адвокатура і нотаріат, що можуть робити складні іспити. Нам треба знайти баланс, трохи трохи відкрити шлюз, щоб набрати необхідну критичну масу виконавців. Для того, щоб корпорація заробила необхідний мінімум - 1-2 тис. чоловік"- вважає Д. Виткаускас.
Як розповів С. Шкляр, у Болгарії приватними виконавцями стали не лише колишні держвиконавці, але і адвокати, службовці банків. У державному секторі залишилися більшою мірою жінки і літні люди. Це при тому, що зарплата госиполнителей прирівнюється до оплати судді першої інстанції. Тобто, приватні виконавці заробляють в рази більше.
Д. Виткаускас звернув увагу на ключові питання реформи. По-перше, необхідно якісно попрацювати над кваліфікаційними іспитами: знайти правильний підхід і прописати процедуру. Слід вирішити, чи публікуватимуться завдання і якщо будуть, то в якому об'ємі. На іспитах важливо перевіряти практичні знання по застосуванню законодавства. По-друге, важливо "зістикувати" законодавчу базу реформи з іншими нормативно-правовими актами, зокрема, процесуальними кодексами. Вже зараз намагаються передбачати усе, але проблеми можуть виникнути. По-третє, залишаються відкритими питання відповідальності приватних виконавців. Як показує досвід, зокрема, Литви, за передачею функцій виконання приватних осіб наслідували кримінальні справи. По-четверте, необхідно вирішити питання з ефективним використанням реєстрів. Вони не можуть використовуватися тільки як розгалужена база, виконавцем необхідно надати функції реєстраторів. Забезпечення стане ефективним, якщо процес накладення арешту спростити і мінімізувати в часі.
Адвокат Андрій Авторгов вважаючи, що змішана система працює ефективніше, наполягає на реформуванні і суміжних інститутів. Так, в забезпеченні позову він вважає за доцільне ввести інститут зустрічного забезпечення. Наприклад, в Російській Федерації суддя не може відмовити в забезпеченні позову, якщо забезпечення вже внесене. Ще одна проблема - розгалуженість реєстрів, тому треба розробити звідний реєстр. Зараз реалії такі, що накладення арешту на майно не означає заборона його відчуження. Крім того, необхідно відмінити існуючі мораторії (на стягнення майна держпідприємств, житла, придбаного за валютні кредити). Звичайно, заздалегідь досягнувши компромісу, для роботи над яким мораторієм і було відстрочено стягнення. Також А. Авторгов, з яким погодилися і інші учасники, вітає введення інституту банкрутства фізичної особи, існуючої в цивілізованих країнах. Законопроект № 2353а "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання його банкротом" включений до порядку денного Верховної Ради.
Думка суддів
Нових проблем, які доведеться вирішувати судам, побоюється суддя Окружного адміністративного суду Богдан Санин. Зрозуміло, що судова система зацікавлена у виконанні своїх рішень, судді хочуть зменшення суперечок з госиполнителями. Але в той же час очевидним є те, що боржник часто прагнутиме затягнути процес виконання. Реформа повинна розв'язати цю проблему і при цьому не створити нові: 1) відносно юрисдикції суперечок про виконання рішень (нещодавно ВСУ вивів суперечки про стягнення старанного збору з-під юрисдикції адмінсудів); 2) вже існуючі у адвокатурі (відносно осудності суперечок з кваліфікаційними, дисциплінарними комісіями, які обов'язково виникнуть). "Неякісними механізмами користуватимуться люди, і спірні питання доведеться вирішувати в судах. Якщо питання зменшення кількості суперечок не буде вирішено в законах, вийде замкнутий круг, адже після вирішення суперечки, йде виконання рішень"- вважає суддя.
Також Б. Санин не бачить, як питання реєстрів вирішуватиметься у виробничій площині. Незрозуміло, як процесуально суддя повинен комунікувати відносно даних з банками, ДПІ, як суддя повинен вносити дані в систему, чи буде ця система інтегрованою в автоматичні системи судів або окремою. Якщо такі технічні питання не будуть враховані відразу, закон не виконуватиметься.
Реформу планується запустити в 2018 році.
Марина Ясинская
