Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Звільнити із-за втрати довіри можуть і за відсутності звинувачувального вироку

11 січня 2016, 17:33
3230
0
Автор:
Реклама

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 грудня 2015 року розглянув справу № 6-1093цс15 про зміну формулювання причин звільнення, дати звільнення, стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги і відшкодуванні моральної шкоди.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗоТокрім підстав, передбачених статтею 40 справжнього Кодексу, трудовий договір за ініціативою власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають основу для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз пункту 2 частини першої статті 41 КЗоТ дає підстави для висновку про те, що ця норма матеріального права не передбачає наявність звинувачувального вироку суду в якості обов'язкової умови для звільнення працівника на викладеному в нім основі; звільнення на підставі втрати довіри може вважатися обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийомом, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), зробив умисне або необережно такі дії, які дають власникові або уповноваженому ним органу основи для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку числення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, робиться шляхом множення среднедневного (вартового) заробітку на число робочих днів (годинника), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути сплачені по середньому заробітку. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарні числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленому з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку). У справі, що переглядається, суди при численні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні всупереч вимогам Порядку використовували формулу, по якій розрахований період затримки за календарні, а не за робочі дні.

Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини