"В повітрі виразно запахло 90-ми"... Саме так характеризують експерти нинішні взаємини між бізнесом і державним апаратом напередодні 2016 року. Відчуття довгожданої справедливості, свободи і демократії, що нагрянули після Революції гідності, знову від нас віддаляються. І мова навіть не в законодавчих ініціативах нової влади, скільки в державному векторі в цілому. Здавалося б, нарешті усіх поганих хлопців розігнали, і усі хороші зможуть вдихнути повітря повними грудьми. Але державна казна порожня, а кращого способу, чим потрясти підприємницьку скарбничку, ніхто з чиновників не придумав.
"На деякий час Майдан вплинув на ситуацію в країні. Проте закріпити успіхи ми не встигли", - ділиться своїми враженнями від роботи з правоохоронними органами адвокат Денис Овчаровпартнер практики правової безпеки бізнесу АТ "Юскутум". Поки увага суспільства була прикована до нової поліції, прокуратура і слідство міцніли і розвивалися. Там, де не виходить добитися свого класичним шляхом, в хід йдуть допити і обшуки. Причому тиск на собі відчуває не лише бізнес. "Яскравий тому приклад - апеляційний суд м. Києва. У цьому багатостраждальному місці спочатку провели обшук у глави суду, який виносив "не ті" ухвали у справі "Нефтегаздобычи", а через декілька місяців - в секторі, що відповідає за видачу санкцій на прослуховування, - відмічає Д. Вівчарів. - Кожен такий обшук виразно дає зрозуміти суддям і іже з ними - ходити треба ладом і беззаперечно виконувати вказівки прокуратури". Такі тенденції, безумовно, відбиваються і на пересічних громадянах. Почастішали обшуки "по беззаконню", менше уваги слідчі органи стали приділяти доведенню і реальному розкриттю злочинів.
Підводячи Підсумки
За останній місяць країною прокотилася хвиля обшуків, що накрила реальний сектор економіки і, в першу чергу, перспективний IT- ринок. Держава недвозначно дала зрозуміти, що сприятливі податкові умови для IT закінчилися. "Війна на сході дуже сильно змінила географію розміщення офісів IT- компаній. За моїми відчуттями, найпопулярнішим містом після Києва став Львів. Безліч компаній з Криму і Донецька/Луганська перемістилися в Дніпропетровськ, Харків, Одесу, Миколаїв, Вінницю і Житомир, - ділиться Дмитро Гадомскийпартнер практики IT і медіа права АТ "Юскутум". - Подібні переміщення принесли за собою запаморочливі апетити для місцевих чиновницьких еліт: це ж які деньжища повалять - вирішили вони і пішли з обшуками".
"Зараз проходить планова перевірка компанії, що надає хмарні сервіси. Ми думали, що перевірки тепер будуть інші, а вони все ті ж, вибірково-скрупульозні, - підтверджує настрої державної фіскальної політики Тамара Краснокутскаяначальник юридичного департаменту ТОВ "Квазар-Микро". - Податківці знаходять порушення навіть там, де вже, здавалося, практика давно пішла іншим шляхом: піддають сумніву постачання без ТТН, знімають витрати по оренді, визнають нереальними угоди на підставі підозри на нереальність угод в ланцюзі. Коротше, зауважень так багато, що співробітники фіскальної служби повинні за собою уважно стежити, щоб не поставити одно і те ж двічі".
Дійсно, держава карає IT з усією пролетарською ненавистю простого чиновника. Мабуть, єдина причина, чому ця галузь не була занапащена раніше чиновниками, - несерйозне відношення до неї, упевнені фахівці. "Приблизно з березня по грудень місяць 2015 року не устигала остигнути фарба у свіжому випуску новин, як знову з'являлося повідомлення про новий обшук в IT- компанії", - підтверджує Д. Гадомский. Доходило до смішного: обшук проводився напередодні заяви про купівлю компанії одним з технологічних гігантів. Причиною послужила підозра на ліцензійний софтвер. Яка справа міліції до неліцензійного софтвера, так і не вдалося з'ясувати - ні заяви від правовласника, ні інших доказів не виявилося.
Всупереч усьому українські IT- аутсорсеры дивом утримували клієнтів. "Зарплати, звичайно, трохи зупинилися в рості, але спаду попиту на програмістів я не помітив, - підводить підсумки Д. Гадомский. - Продуктові компанії теж не особливо відчули вплив війни і загальної економічної обстановки, адже їх ринок - не Україна. А ось ринок IT- інтеграції істотно просів. Дата-центры теж не радують акціонерів надприбутком. Думаю, продавці ПО також не показали особливих результатів в Україні".
Агросектор, що вічно подає надії
Що стосується аграрного бізнесу, який залишається одним з найбільш інвестиційних привабливих секторів української економіки, то 2015 рік став для нього роком турбулентності. "На жаль, жоден з сценаріїв, запропонованих для обговорення, не знайшов підтримки у аграріїв. Більше того, основні елементи нової податкової реформи ставлять під сумнів саму ефективність аграрного бізнесу в Україні, позбавляючи підприємців залишків державної підтримки", - констатує партнер ЮФ ILF Сергій Сильченко. Так у 2016 році очікуються нові зміни в частині оподаткування агробізнесу. Для платників четвертої групи спрощеної системи оподаткування пропонується обмежити об'єм оброблюваних земель до 3000 га і обмежити оборот не більше 100 млн. грн. в рік. Міністерство фінансів пропонує залишити систему, що прохає, лише для аграріїв з оборотом не більше 2 млн. грн. в рік. Усім іншим необхідно буде переходити на загальну систему оподаткування.
Також передбачається відміна пільгового режиму сплати ПДВ для агробізнесу, за винятком тваринництва. У разі відміни пільг по ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам треба бути готовими до того, що вони можуть позбутися оборотних коштів для фінансування поточної діяльності і розвитку, а національна економіка втратить експортну виручку від реалізації продукції АПК і інвестиційну привабливість сектора.
За словами експерта, одним з ключових векторів державної стратегії для українських аграріїв залишається відмова від непрофільних активів і приватизація в АПК. Але для того, щоб, нарешті, з'явилися проекти державно-приватного партнерства в агросекторе, необхідно внести ряд змін в законодавство в частині процедури приватизації майна, ринку землі і т. д. "Мораторій на операції з сільськогосподарськими землями продовжений ще на рік, тому земельне питання залишається для аграріїв риторичним. У 2015 році почастішали випадки рейдерських захоплень, тому захист бізнесу в суді не втратив актуальності", - відмічає С. Сильченко.
Фармринок попереджає
Реформу сфери охорони здоров'я в Україні в році, що минає, також не можна назвати плідною. "Складається враження, що держава не поспішає щось міняти в застарілій системі", - відмічає Борис Даневичпартнер ЮФ Marchenko Danevych. Одним з негативних аспектів 2015 року стало скорочення витрат бюджету на охорону здоров'я. Більше того, основними чинниками, що гальмують реформування галузі, як і раніше залишаються корупція, бюрократія і неефективна судова система.
Фармацевти попереджають: якщо девальвація гривні продовжиться в тому ж темпі, це негативно позначиться на рівні цін на лікарські препарати. Вже зараз активно обговорюється можливе підвищення ПДВ на імпорт лікарських засобів і деяких виробів медичного призначення до 20 % (нинішня спеціальна ставка - 7 %).
Також учасники ринку з нетерпінням чекають рішення Антимонопольного комітету, які мають бути винесені на початку наступного року відносно ряду розслідувань, що стосуються фармринку. Саме від АМКУ зараз багато в чому залежить, як в 2016 будуватимуться взаємини між виробниками, дистриб'юторами і роздробом.
Втім, на думку Б. Даневича, є і позитивні законодавчі зміни, які важко не помітити. Одним з них є відміна повторної перереєстрації лікарських засобів. Тепер перереєстрація проводитиметься одного разу, через 5 років після реєстрації лікарського засобу.
Також були прискорені процедури державної реєстрації лікарських засобів, призначених для лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІД, вірусних гепатитів, онкологічних і рідкісних захворювань, які були зареєстровані компетентними органами США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади і країн ЄС і лікарських засобів, - переможців в процедурі державних закупівель, що проводяться спеціалізованими організаціями.
2016 рік зробить нас сильніше?
"Дурість і короткозорість чиновників в році, що минає, зробили виключно негативний вплив на IT- галузь. Але не можна відноситися до того, що відбувається із смутком, - упевнений Д. Гадомский. - Держава пиляє єдиний сук, що залишився на дереві, а сук не те, що не піддається, він росте і росте. Це, як мінімум, цікаво! Різними робочими групами розроблена маса законопроектів, покликаних припинити пригоди держави з протягнутою рукою по IT- компаніям. Суспільство чекає лібералізації ринку електронних грошей, а також зеленого світла для криптовалют. Можливо, після ухвалення закону про електронні гроші вдасться розвинути ідею електронних угод, а також електронній первинній документації".
Для українського агробізнесу закриття російського ринку стало серйозним викликом. Тому аграрії за допомогою галузевого Міністерства активно шукають і освоюють нові ринки: ЄС, Близький Схід, Китай, Північна Африка. С. Сильченко сподівається, що набуття чинності економічної частини Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС дасть додатковий поштовх цим процесам. Вихід на європейські ринки підстебне до змін українські компанії (сертифікація продукції, реструктуризація бізнесу в Україні і за кордоном, постановка експортного менеджменту на підприємстві). В той же час бізнесу знадобиться підтримка законодавця в частини дерегуляции, спрощення процедур сертифікації і стандартизації, митних процедур і правил. В сукупності такі зміни дозволять сектору перейти на новий, якісніший рівень, підштовхнуть до виходу на фінансові зарубіжні ринки.
Незважаючи на усі проблеми, представники фармацевтичного ринку також досить оптимістично налагоджені і наступного року чекають важливих змін. Найбільш обговорюваним є ухвалення нового Закону "Про лікарські засоби", який повинен стати новою регуляторною платформою галузі. Адже чинний Закон ухвалювався ще в 1996 році, а відтоді на фармацевтичному ринку багато що змінилося. Головною метою нового Закону є усунення необгрунтованих перешкод на шляху від виробника до споживача. Що стосується державних органів, то якщо їх відношення до проведення необхідних реформ в галузі не зміниться, про позитивні прогнози важко говорити. Втім, Б. Даневич надії не втрачає: "На даний момент реформи блокуються на рівні як законодавчої, так і старанної влади. Мінохоронздоров'я обіцяє, що в 2016 році реформи проводитимуться набагато активніше, - хочеться вірити, що так і буде".
Сергій Саченкоголовний редактор порталу ЮРЛИГА
