Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Правосуддя на довірі - бажаний результат реформи

Реклама

Судову реформу (яка включає і реформу прокуратури) в конституційному процесі обговорювали європейські чиновники, експерти ЦППР і Реанімаційного пакету реформ, народні депутати, судді, члени Конституційної Комісії і відповідальні за нових прокурорів.

Довіра

Дискусія не вийшло - чи то тому, що на форумі зібралися однодумці, чи то тому, що обговорювалися не норми конкретного президентського законопроекту (розробленого Конституційною Комісією)а конституційний процес в цілому, так би мовити "дух" судової реформи. Під цією нематеріальною складовою мають на увазі відновлення довіри до судової влади. Так, Посол Європейського Союзу Ян Томбински поділився, що за 4 року в Україні не зустрів жодної людини, яка б сказала, що є довіра до суду. Тому зміни Конституції передбачають механізми відновлення цієї довіри. Посилаючись на історію філософської думки, посол нагадав, що "вільною є та людина, яка залежить від права, а не від інших людей". Про те, що довіра до юстиції є основою верховенства права говорила Ханне Юнкерголова Департаменту з питань правосуддя і правової співпраці Генерального Директората з питань людини і верховенства права Ради Європи. Вона вважає, що недовіру до судової влади викликає корупція, яка кінець кінцем ставить під сумнів її легітимність. І оскільки зараз активно педалює тема "поганих і корумпованих суддів" важливим механізмом в судовій реформі є оновлення суддівського корпусу. Суддів "відновлять" через оцінювання, незважаючи на радикальне желанияе тотального звільнення усіх суддів. Звільнені будуть тільки некомпетентні і недобросовісні, не бажаючі "бути приниженими" зможуть піти у відставку, не проходячи оцінювання (відкритим залишається питання їх матеріального забезпечення у такому разі). Наступний етап судової реформи, не деталізований в Конституції, за словами пані Юнкер, повинен передбачати впровадження коротших термінів процесів і виконання рішень; прозорість (відкритість засідань); якісну систему підготовки суддів, починаючи з базового рівня.

Доброчесність

Про те, що з наступного року упродовж 12 місяців в Національній школі суддів учитимуть доброчесності, розповів її ректор і член Конституційної Комісії Микола Онищук. Він також пояснив, що діючих суддів чекає процес верифікації не стільки їх професійних знань і умінь, скільки доброчесності і моральність. Нагадаємо, що критерій доброчесності названий обов'язковим при оцінюванні в проекті Конституції. Як він перевірятиметься - доки невідомо, але Оксана Сыроидзаступник голови ВР, заявила, що в Адміністрації Президента готується законопроект по нових процедурах оцінювання, який, зокрема, передбачає створення Громадської ради доброчесності. Про те, що при оцінюванні суддів уповноважений орган повинен враховувати інформацію від суспільства, говорили експерти з РПР Роман Куйбида і Михайло Жернаков. Останній упевнений, що доброчесність суддів повинні оцінювати люди на місцях, які "знають, на чому їздить суддя, і як він живе". Усе зав'язано на довірі - якщо суддя живе не відповідно до достатків, він не повинен вершити правосуддя, а люди зможуть бути упевнені, що за нечесно нажите він відповість. Як справедливо помітив спостерігач в Конституційній Комісії, радник Democracy Reporting International Андрій Козлов "довіра до суддів з'явиться тоді, коли стане неможливим зловживати їм". Тому в проекті судової реформи основою для звільнення судді передбачено непредставлення їм доказів законності свого (мається на увазі і ближнє коло) майна. Пан Козлів вважає, що окрім доброчесності і професійних компетенцій повинні оцінюватися рівень інтелекту, моральні якості і ерудиція. "Якщо суддя оперує тільки нормами права, він не здатний зрозуміти суспільство, в якому живе"- упевнений експерт.

Застеріг від необдуманих радикальних кроків відносно суддів їх представник - заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Цуркан. Він завірив, що судді готові до кардинальних змін, і не увесь суддівський корпус складається з хабарників і "титушек в мантіях". За його словами судді розуміють, що довіра буде відновлена через "велике очищення"але в процесі не можна втратити "єдиний легітимний орган, який вирішує конфлікти". Судді вимагають якості і прогнозованості реформи. Так, кажучи про право на відставку, він уточнив, що хотілося б сподіватися на її оплачиваемость. Крім того, нелишней була б можливість отримання адвокатського свідоцтва за спрощеною процедурою.

Результат

При оновленні суддівського корпусу непогано було б врахувати помилки в оновленні прокуратури. Про них йшла мова на завершальній секції форуму. Спочатку говорили про конституційні плани зміни функцій цього інституту, які закладені в проекті по судовій реформі. Нарешті, як відмітив заступник Генерального прокурора Віталій Касько, прокуратурі відведено місце в гілках влади. І віднесення прокуратури до судової влади спричиняє за собою урізування її функцій (у тому числі і в судовому процесі - прокурор більше не представлятиме інтереси громадян). Прокуратуру позбавляють функції загального нагляду, розслідування, нагляду за дотриманням законодавства в пенітенціарній сфері. Прокурори здійснюватимуть процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримувати держзвинувачення в суді, вирішувати визначені законом питання під час карного виробництва, контролювати негласні, інші слідчі і розшукові дії органів правопорядку.

Забезпечити функціонування оновленого (у планах) інституту повинен оновлений склад чиновників. Конкурс з відбору керівників місцевих прокуратур завершився, Віктор Шокин призначив із запропонованих конкурсними комісіями "трійок" нових начальників. Відмітимо, що в числі призначених керівників немає зовнішніх кандидатів. І це було передбачуване. За даними, представленими Мариною Цапок з Управління реформ і якості роботи Генеральної прокуратури, з 465 кандидатів, що увійшли до "трійок", було всього 3 % зовнішніх кандидатів (14 чоловік). Вона відмітила, що конкурс забезпечив єдиний для усіх і прозорий відбір, але кінцевий результат не безпосередньо залежить від його результатів, адже призначає прокурорів політична особа. Причиною відсутності бажання у зовнішніх людей (зокрема, адвокатів) йти в нову прокуратуру народний депутат Антон Геращенко назвав відсутність матеріально прийнятної пропозиції. За його словами, "маститий прокурор повинен отримувати мінімум 20 тис. грн."а передбачені прокурорські оклади не задовольняють запити професіоналів. Можливо, в майбутньому, це питання вирішиться - подальша реформа передбачає зарплату прокурора на рівні закону, захист бюджету прокуратури в уряді і парламенті.

І, повертаючись до майбутнього суддів, експерт ЦППР Олександр Банчук резюмував, що конкурс прокурорів показав, як нелегко буде знайти 9 тис. нових суддів.

Відмітимо, що прийняття змін в Конституцію, лише частина судової реформи, оскільки декларації вимагають імплементації в спеціалізованих законах і дієвих механізмів їх реалізації.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини