Верховний Суд України
Позовну давність не перериває подача позову з недотриманням правил осудності
Розглянувши справу № 6-895цс15Суд роз'яснивщо течія позовної давності шляхом пред'явлення позову може уриватися не у разі будь-якого напряму позову поштою, а здійсненого з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ГПК. Якщо судом в прийнятті позовної заяви відмовлено або його повернено, то течія позовної давності не уривається. Не перериває течії такого терміну і подача позову з недотриманням правил осудності.
Переоцінка майна держвиконавцем у зв'язку з публічними торгами, що не відбулися, не рахується новою оцінкою
Розглянувши справу № 6-1749цс15Суд роз'яснивщо проведення переоцінок (уцінок) спірного майна держвиконавцем у зв'язку з тим, що публічні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою в розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону "Про старанне виробництво". Таким чином, проведення публічних торгів по реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив силу (6-місячній давності), є основою для визнання цих торгів недійсними при порушенні прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Суди повинні з'ясувати усі обставини, що передували укладенню спірного договору дарування
При розгляді справи № 6-2087цс15 Суд роз'яснивщо не з'ясувавши усіх обставин, що передували укладенню спірного договору дарування, і залишивши без уваги аргументи позивача, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги, суди дійшли передчасного висновку про відсутність підстав застосування до спірних правовідносин положень статей 203, 229 ГК. У переглянутій справі суди залишили без уваги аргументи позивача про відсутність у нього волевиявлення на безкоштовну передачу у власність відповідачки частини будинку, що належить йому, оскільки він є обличчям пенсійного віку, важко захворів і потребував допомоги, а відповідачка запропонувала йому свою допомогу за умови переоформлення на неї частини його будинку. Укладаючи спірний договір, позивач помилявся відносно правової природи угоди, прав і обов'язків, які виникнуть після його укладення між ним і відповідачкою.
Держвиконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки за певних умов
При розгляді справи № 6-28цс15 Суд роз'яснивщо Закон "Про старанне виробництво" дозволяє державному виконавцеві передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка виходить із забезпечених іпотекою зобов'язань, за наступних умов: відсутність у боржника якого-небудь іншого майна, на яке можна в першу чергу обернути стягнення; наявність заборгованості виняткова перед іпотекодержателем. Відповідно до статті 54 Закони "Про старанне виробництво" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону "Про іпотеку".
Для визнання судом права власності на самовільну будову на невідведеній ділянці за забудовником ділянка має бути надана йому власником і користувачем
При розгляді справи № 6-1328цс15 Суд роз'яснивщо право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведений для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовникові власником і користувачем, якщо такий є і не є забудовником. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самовільно побудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід враховувати положення частини першої статті 376 ГК, а саме: наявність у особи, що здійснила будівництво, належного дозволу і належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил в побудованому об'єкті нерухомості. Таке ж укладення відносно застосування статей 331, 376 ГК викладено в постанові у справі № 6-225цс14.
Якщо банк не порушив порядок інформування про умови споживчого кредиту, Закон про захист прав споживачів не застосовується
Розглянувши справу № 6-1341цс15Суд роз'яснивщо Закон "Про захист прав споживачів" застосовується до спор, що виникли з кредитних правовідносин, лише у тому випадку, якщо основою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні скидки і так далі, передуючих укладенню договору.
Договір купівлі-продажу майнових прав - не запорука визнання права власності на об'єкт інвестування
При розгляді справи № 6-1732цс15 Суд роз'яснивщо Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно Закону "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будівництва"яким були внесені зміни до Закону "Про іпотеку". У справі, що переглядається, спірні договори іпотеки майнових прав на не закінчені будівництвом квартири були укладені 1, 2 і 16 липня 2008 року - тобто, з порушенням вимог Закону "Про іпотеку" (у редакції, що діяла на час укладення цих договорів), у зв'язку з чим відповідні пункти вказаних договорів підлягають визнанню недійсними. За правилами статті 392 ГК позов про визнання права власності може бути пред'явлений, по-перше, якщо особа є власником майна, але за його право сперечається або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, що засвідчує його право власності. У справі, що переглядається, за змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивачка отримала тільки право на придбання права власності, а не само право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за нею майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ГК немає. Така ж позиція висловлена в постанові ВСУ від 2 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15.
Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і карних справ
Суд може зменшити неустойку, якщо вона правильно вичислена
При розгляді справи № 6-21676св15 було роз'ясненощо суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ГК, але тільки за умови, що вона вичислена згідно з вимогами закону. Апеляційний суд, зменшуючи розмір неустойки, не звернув уваги на те, що відповідач звернувся до суду не із заявою про зменшення розміру неустойки відповідно до вимог частини 3 статті 551 ГК, а із заявою про застосування спеціальної позовної давності. При цьому відповідно до вимог частини 4 статті 10 ГПК апеляційний суд має право зменшити розмір неустойки (частина 3 статті 551 ГК), але тільки після того, як вона вірно, відповідно до вимог закону і умов договору, буде вичислена, що суд порушуючи вимоги статей 212-214, 316 ГПК не зробив.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
