Україна ратифікувала угоду з Кіпром про морське торгове судноплавство
Верховна Рада прийняла Законнеобхідний для набуття чинності Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Кіпр про морське торгове судноплавство, підписаний ще 8 листопада 2012 р. Положення Угоди торкаються скорочення часу знаходження судів в портах України і Республіки Кіпр, спрощення адміністративних і інших формальностей.
Виходячи із статті 6 Угод, кожна Сторона надає національний режим судам іншої Договірної Сторони у своїх портах і територіальних водах під своєю суверенною юрисдикцією, а саме таке ж відношення, як і до своїх власних судів в частині нарахування портових зборів і податків, доступу до портів, користування послугами порту, використання портових засобів для завантаження і розвантаження вантажів і для посадки і висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування усіма відповідними послугами.
Угода набуває чинності через тридцять днів з дати отримання Сторонами по дипломатичних каналах останнього письмового повідомлення про набуття чинності.
Набули чинності зміни, що скорочують перелік документів для приходу судна в порт
13 листопада набули чинності зміни, внесені в "Порядок оформлення приходу судів в морський порт, надання дозволу на вихід судів в море і оформлення виходу судів з морського порту" Наказом Мининфраструктуры від 25.09.2015 № 387. Документ приведений у відповідність сучасним міжнародним і національним вимогам водної галузі і істотно спрощує відповідні процедури.
З 18 до 4 скорочений перелік суднових документівякі подаються капітаном судна (чи агентом) після приходу судна в порт капітанові морського порту :
- Класифікаційне свідоцтво (Classification Certificate)
- Свідоцтво про реєстрацію (Ship's Registry Certificate)
- Міжнародне вимірювальне свідоцтво (Tonnage Certificate)
- Міжнародне свідоцтво про вантажну марку (Load Line Certificate).
Серед іншого, оновлений Порядок регулює питання оформлення приходу судів внутрішнього або змішаного плавання (виключаючи пасажирські судна і судна, що перевозять небезпечні вантажі), які здійснюють каботажні перевезення водами акваторій Миколаївського і Херсонського морських портів, Херсонського морського каналу, Бугско-дніпровського лиманского каналу, першого і другого колін каналу акваторії порту Миколи і Спаського каналу. Зокрема, оформлення приходу таких судів за звичайною процедурою здійснюватиметься один раз в календарний рік, під час першого заходу судна в акваторію морського порту.
АМПУ отримала перший безстроковий дозвіл на експлуатаційне днопоглиблення
Безстроковий дозвіл Мінекології на експлуатаційне днопоглиблення морського підхідного каналу глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море було отримане Адміністрацією морських портів України (АМПУ). Дозвіл поширюється на роботи, починаючи з 1 січня 2016 року і упродовж усього періоду експлуатації суднового ходу. Нагадаємо, що процедура отримання дозволів на експлуатаційне днопоглиблення була спрощена.
Згідно з нововведеннями, дозвіл на експлуатаційне днопоглиблення видається безстроково у разі, якщо паспортні технічні характеристики водного об'єкту, а також технологічні рішення і умови виконання робіт залишаються незмінними.
Внесений новий законопроект про внутрішній водний транспорт
У Верховній Раді зареєстрована нова редакція законопроекту № 2475а про внутрішній водний транспорт, яка об'єднала в собі положення трьох інших раніше розроблених законопроектів по реформуванню в області використання внутрішніх водних шляхів.
У законопроекті і пояснювальній записці до нього говориться, що буде введений річковий збір, ставки і методику стягування якого затвердить Нацкомиссия по регулюванню транспорту (також планується створити). Ця ж комісія затвердить тарифи на спецпослуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб'єктами природних монополій. Крім того, передбачено, що обов'язок нести витрати за змістом гідротехнічної інфраструктури (шлюзи і інше) буде покладений на власника цих об'єктів на річці Дніпро - гідроелектростанції Дніпровського каскаду. Судна будуть звільнені від плати за шлюзування і підйом ферм мостів. Крім того, в законопроекті визначені джерела компенсації інвестицій, вкладених компаніями в стратегічні об'єкти інфраструктури річкових водних шляхів, а також говориться, що буде впроваджений автоматичний облік річкових перевезень.
Система обміну інформацією між АМПУ і УЗ
Адміністрація морських портів України має намір впровадити систему обміну інформацією з "Укрзализныцей" (УЗ), про що має бути укладений відповідний договір. Реалізація цієї ініціативи дозволить поліпшити узгодженість в перевезенні вантажів у бік портів і зменшити кількість часу на завантаження судів.
Мининфраструктуры розробило проект нового порту, який спеціалізуватиметься на рейдовій перевалці вантажів
Планується, що новий порт буде розташований в районі лиману Днепро-бугского. Схема роботи нового порту буде наступною: вантажі малими партіями малотоннажним флотом спускатимуться в морі, а на рейді нового порту перевалюватися на великий морський тоннаж.
Проект ще знаходиться на внутрішньому узгодженні в Мининфраструктуры.
Позиція ВХСУ : перевантаження імпортного вантажу в нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу
ГП "АМПУ" в особі його Маріупольської філії звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості у зв'язку з неоплатою по виставлених рахунках податку на додану вартість, донарахованого на портові збори, на підставі договору об надання послуг.
Позов обгрунтовано тим, що по документах, які надав агент адміністрації, в графі порт вантаження вказано "нейтральні води, Чорне море", а не іноземний порт, що не свідчить про міжнародне перевезення за договором міжнародного морського перевезення вантажу і в розумінні ст. 132 КТМ України, а тому немає підстав для звільнення агента від сплати ПДВ в порядку п.197.9 ст.197 НК України).
ВХСУ вказав, що судна, завантажені в нейтральних водах Чорного моря, тобто за межами митної території України з оформленням відповідних коносаментів, є судами загранплавания, які здійснюють міжнародні перевезенняпро що свідчать митні декларації.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що усі судна, які обслуговувалися відповідачем, і по яких ГП "АМПУ" був донарахований ПДВ, перетинали державний кордон України з відповідним оформленням митних декларацій на вантаж і Актів здійснення комісійного контролю судна в пунктах пропуску для морського, річкового і поромного сполучення (Прихід) з відповідними відмітками органів державного пограничного і митного контролю. При цьому коносаменти були оформлені як при вантаженні імпортного вантажу в іноземному порту, так і під час перевантаження на судно в "нейтральних водах Чорного моря".
Своєю постановою від 11 листопада 2015г. у справі № 916/1908/15 ВХСУ залишив без задоволення касаційну скаргу ГП "АМПУ" і погодився з висновками попередніх судових інстанцій про те, що перевантаження імпортного вантажу в нейтральних водах є частиною договору міжнародного перевезення вантажу з іноземного порту в український порт, а судна з цим вантажем мають статус судів, що здійснюють міжнародні перевезення тобто учасники цього перевезення знаходяться в правовідносинах договору міжнародного перевезення вантажу, внаслідок чого судновласники через своїх агентів не платять ПДВ при споживанні послуг, що сплачуються у складі портових зборів відповідно до п. 197.9 ст. 197 НК України.
Ніна Ризун
юрист ЮФ "Юрлайн"
Анастасія Нгуен,
стажист ЮФ "Юрлайн"
Читайте також:
Правовий дайджест морської галузі : робота ИСПС, зниження портових зборів і дерегуляция
Правовий дайджест портової галузі : "Єдине вікно", спрощення процедур, інвестиції
Правовий дайджест морської галузі : портові збори, пам'ятка капітанам, судова практика
