Захід є майданчиком для обговорення актуальних питань карної юстиції практиками: адвокатами, прокурорами і суддями. Налагодження повноцінного діалогу особливе важливо під час реформ, тому учасники конференції намагалися розповісти про існуючі проблеми по різні сторони барикад і пропонували своє бачення їх рішення.
Першу сесію, присвячену реформі правоохоронних органів і її впливу на правозастосовну практику, відкрила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковская. Говорячи про порушення прав людини в карному процесі, вона представила результати моніторингу застосування судами Карного процесуального кодексу. Також вона вказала на відсутність в КПК визначення процесуального статусу омбудсмана, що значно ускладнює механізм захисту прав людини. У деякому роді претензією до судів прозвучала її думка про їх неготовність ухвалювати виправдувальні вироки. Проте, те, що виправдувальні вироки існують, у своїй доповіді показав Олександр Шадринкерівний партнер АТ "Тихоненков, Надоля, Шадрин і Соратники". На зауваження омбудсмана відповів і Станіслав Кравченкозаступник Голови Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних і карних справ. Він привів статистичні дані. За його словами, на сьогодні існує більше 500 таких вироків. При цьому відносно суддів відкрито більше 200 виробництв, з них - тільки 10 % торкається корупційних або інших злочинів, інші - ст. 375 Карного кодексу (постанова свідомо неправосудного вироку, рішення, визначення або постанови).
Крім того, він вказав на відповідальність, якій піддаються судді, застосовуючи ст. 176 КПК про заходи припинення. Судді здатні трактувати норму ст. 176 КПК як дискримінаційну і не підлягаючу до застосування в окремих категоріях злочинів. В якості прикладу він привів рішення місячної давності Донецького апеляційного суду : колегія суддів змінила запобіжний захід з утримання під вартою, виходячи з того, що одна із статей, вказаних в звинуваченні, виключала її застосування. У результаті відносно цих суддів відкрито карне виробництво по ст. 375 Карного кодексу. На своє риторичне питання чи "прийме той суддя таке рішення наступного разу, принаймні до того, як це буде врегульовано законом" сам С. Кравченка відповів негативно.
Тому він виразив готовність судів брати участь в розробці змін в законодавство. У своїй доповіді на тему "Карний процес: виклики реформи карної юстиції" він, зокрема, представив особливості оцінки доказів відповідно до КПК.
Про участь юридичної громадськості в реформі карної юстиції говорив Сергій Гребенюкрадник ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери". Він відмітив, що початі реформи проходять не так швидко і результативно, як хотілося б юридичної громадськості. Проте, юристи намагаються використовувати усі наявні важелі тиску. С. Гребенюк вважає, що в першу чергу слід міняти підхід до розуміння правосуддя, адже сторона захисту не є ворогом держави або суспільства. Адвокатура є такою ж частиною правосуддя. Тому він позитивно оцінює запропоновані зміни Конституції в частині правосуддя, оскільки ними визначається важливий трикутник з прав звинувачення, захисту і суду, при цьому адвокатура виступає частиною правосуддя і сприяє розгляду справ.
Зараз же найбільше турбує адвокатів, особливо в карному процесі, незалежність судової влади. І хоча 2015 рік ознаменувався налагодженням діалогу з судами, юристи все ще не можуть сказати, що вітчизняний суд є незалежним і на суддів не впливають. Особливо це стосується судів першої інстанції і стадії обрання запобіжного заходу. По словах С. Гребенюка, приймаючи рішення, суд часто знаходиться під тиском правоохоронних органів або інтересів певних груп, які формують бачення того, яке рішення повинен прийняти суд. В якості прикладу він привів рішення ЕСПЧ з цих питань: прокурор стверджує, що особа винна в злочині, суд приймає відповідне рішення, що згодом визнається незаконним, оскільки слідчий, що розслідував справу, знаходився під тиском свого керівника - прокурора. Тиском на суд є і певні заяви по суті справи чиновників під час судового процесу.
Також С. Гребенюк вважає, що КПК 2012 року не розв'язав проблему нерівності сторони захисту і звинувачення. Цей баланс не дотриманий у тому числі і із-за судової влади. На його думку, для досягнення рівності, серед іншого, необхідно підвищувати рівень судового контролю за судовим слідством.
У колишні часи карне право було більше статичним, зараз же ця практика - найбільш галузь права, що динамічно розвивається. Оскільки С. Гребенюк є також главою Відділення АЮУ в м. Києві, він розповів про роботу ініціативної групи Асоціації в зміні карно-процесуального законодавства : "Ми вже розробили ряд законопроектів по вдосконаленню норм КПК. Основні напрями змін - усунення зловживань по недопуску слідчими адвокатів в карному виробництві, уточнення термінології, усунення можливостей затягування карного виробництва, уточнення змісту відомостей, які вносяться в Єдиний реєстр досудових розслідувань, підвищення ролі суду і т. д".
У свою чергу, про незалежність судів висловився і С. Кравченка. Він вважає, що незалежність потрібна не так самим суддям, як потрібна усьому суспільству: "Ми чітко розуміємо різницю між незалежністю і вседозволеністю". На його думку, глобальною проблемою є неготовність суспільства до таких змін. Цю неготовність демонструють ЗМІ, які "в понеділок лають суддю, що він когось звільнив з-під арешту, у вівторок - що когось не звільнив". Крім того, те, що громадяни не бажають розділяти з судом відповідальність, доводить проблема присяжних. Люди не бажають брати участь в процесі в цій якості, при цьому протестуючи у стін судів.
"Очевидно, що доки ми не забезпечимо належні гарантії незалежності судової системи, позитивних змін не буде", - зробив висновок суддя.
Стратегію, тактику і інструменти захисту клієнта в процесі представили Ольга Просянюккерівний партнер АТ AVER LEX, Олександр Шадринкерівний партнер АТ "Тихоненков, Надоля, Шадрин і Соратники", Євгеній Солодкокерівник АТ "Солодко і партнери", і Ігор Фоминкерівний партнер Fomin & Partners.
У свою чергу, суддя Печерського районного суду м. Києва Олеся Батрин розповіла про те, що адвокати роблять неправильно. Так, вона звернула увагу на часто неправильне визначення процесуального статусу в клопотаннях про проведення слідчих дій і скарги на дії органів досудового розслідування і надала рекомендації по складанню таких документів. Крім того, вона нагадала, що вказуючи на необгрунтованість арешту, необхідно надати докази цього.
Ще дві сесії конференції були присвячені темам ролі адвоката на шахівниці карного процесу (доповідачі намагалися з'ясувати, ким є адвокат - пішаком або ферзем) і спеціальним питанням карного права і процесу.
В ході спеціальної доповіді Володимир Сущенко, к. ю. н., доцент, виконавчий директор Центру по дослідженню проблем верховенства права НУ "Києво-могилянська академія", представив звіт за результатами дослідження дотримання прав особи, затриманої за підозрою в скоєнні злочину
Фото: АЮУ
