15 жовтня 2015 року у Вищому господарському суді України відбувся круглий стіл по обговоренню проблемних питань практики застосування корпоративного законодавства.
Основна увага була приділена змінам в корпоративному законодавстві і проекту постанови пленуму ВХСУ "Про деякі питання практики вирішення суперечок, що виникають з корпоративних правовідносин". У розробці проекту були задіяні не лише судді, учені, але і юристи-практики, що, втім, не зробило його ідеальним. Зауваження, які висловлювалися до проекту, в основному зводилися до того, що він не вирішує проблему суперечливого і нестабільного законодавства.
Права інвесторів : під захистом або під ковпаком?
Законодавець не дотримує доктрину, яка повинна забезпечувати прозорість ринкових стосунків. Авральна законотворчість нівелює передбачуваність, що кінець кінцем відлякає інвестора. Проілюструвала проблему необгрунтованості заходів, що приймалися в умовах кризи Інна Спасибо-Фатеевапрофесор кафедри цивільного права Національного університету "Юридична академія ім. Я. Мудрого". Вона відмітила, що тема суперечок між акціонерами і їх відповідальності доки не назріла, але проблеми, закладені Законом № 289 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно захисту прав інвесторів"скоро встануть. Так, "золоте правило" про те, що учасники не відповідають по боргах суспільства (з певними виключеннями) Закон зламав. "Відповідальність акціонерів насправді є нонсенсом, але його впровадили в реалії" - нарікає професор. Вона вважає, що в умовах кризи приймати рішення про зміну доктрини неправильно, але на її думку, в цьому є і частина провини суддів, які могли її застосовувати, але не робили цього. В якості прикладу була приведена практика вирішення питання відповідальності акціонерів, що ігнорують загальні збори. Так, спочатку практика зводилася до того, що акціонер не несе такого обов'язку, потім - що в таких випадках акціонер зловживає правом. Але далі у врегулюванні питання суди не пішли. Закон № 289 - VIII "гойднув маятник назад": внесені зміни у банківське законодавство - акціонери відповідають по боргах суспільства. З 1 травня 2016 року почнуть діяти зміни загального законодавства, що стосуються інших акціонерних товариств.
На проблемні питання застосування Закону № 289 - VIII також звернула увагу професор Оксана Винникчлен-кореспондент НАПрН України. Вона назвала своеобразным відновлення права подачі похідного позову, який, за її словами являється "квазіпрямим". Своєрідність полягає в тому, що в суперечках про відшкодування збитків, заподіяних посадовцем суспільства, представником юрособи може бути учасник, що має не менше 10 % акцій. Пані Винник не знаходить пояснення, чому законодавець уникнув похідного позову, наприклад, в РФ передбачено право міноритарних акціонерів подавати такі позови. Вона вважає, що інститут квазіпрямого позову може мати непередбачувані наслідки.
Виправдати недосконалий закон намагався один з учасників робочої групи по його розробці. Він пояснив, що законопроект розробили за 2 дні, запозичивши принципи з турецького закону. На копіювання механізмів реалізації часу не вистачило. Також він вказав, що критикований термін "власник істотної участі" виправданий формульным підходом.
За словами керівника юридичного відділу КУА "КИНТО" Олександра Онуфриенко цей Закон просто передає господарським судам проблему, яку не можуть вирішити в карному процесі, - доведення неправомірності дій посадовців для застосування до них відповідальності. Він вважає, що господарські суди її теж не вирішать. І судді з ним згодні - у ВХСУ вже поступила справа із складною схемою посадовців, в якому була відсутня доказова база.
А. Онуфриенко переконаний, що разом з рецепцією норм іноземного законодавства, варто вводити рецепцію позивачів, адже механічне копіювання без урахування реалій не буде ефективним. Він вважає, що акціонер не може пред'являти позов в інтересах акціонерного товариства, окрім випадків представництва. Те ж торкається і спростування угоди АТ - укладення оборудки від імені корпорації не може вважатися порушенням права акціонера. Проте, хоча Законом не передбачено право учасника (засновника, акціонера, члена) юрособи звертатися до суду за захистом прав або інтересів цієї особи, що охороняються законом, поза стосунками представництва, в проекті постанови роз'яснюється, що незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник обгрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то він має право подати від свого імені відповідний позов. Суперечка підвідомча господарським судам і підлягає рішенню в загальному порядку.
Виникнення корпоративних стосунків, реалізація і захист корпоративних прав
У проекті постанови пленуму ВХСУ про практику вирішення суперечок, що виникають з корпоративних правовідносин пропонуються відповіді на проблемні питання правозастосування. Зокрема, пропонується вважати, що корпоративні права учасників ТОВ і ОДО виникають з моменту вступу в господарське суспільство, про що свідчать відповідні відомості статуту суспільства, внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Також роз'яснені окремі аспекти реалізації корпоративних прав в ТОВ. Так, не підлягають задоволенню вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними. Також роз'яснюється, що при визначенні правомочності загальних зборів у господарського суду відсутні законні підстави для незарахування голосів учасників, що не сплатили або не повністю сплатили вартість своїх вкладів впродовж одного року з дня державної реєстрації суспільства. Відносно позовній давності при визнанні недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ роз'яснено, що поняття "Право участі в суспільстві" не можна ототожнювати з поняттям "Право участі в управлінні суспільством". Тому при вирішенні питання про застосування терміну позовної давності в цьому питанні відсутні основи для застосування частини 1 статті 100 ГК у поєднанні з пунктом 1 частини 1 статті 268 ГК. До таких вимог необхідно застосовувати загальний термін позовної давності.
Також проект містить відповіді на такі питання: корпоративне управління в акціонерному товаристві; реалізація і захист переважного права купівлі акцій і права вимоги примусового продажу акцій міноритарними акціонерами; підстави і порядок припинення корпоративних прав; рішення суперечок про розрахунки з учасником, який вийшов (вибув) з ТОВ.
Резюмуючи, суддя ВХСУ Валерій Картері відмітив, що роз'яснення Пленуму грунтуються на судовій практиці. А учасники процесу можуть формувати практику більшою мірою, ніж суди. При цьому суддя упевнений: "Якщо не буде нормального захисту корпоративних прав - не буде і усього іншого".
Фото: Юридична газета
