Закон про електронну комерцію: революції не буде?

Сьогодні, 30 вересня, набув чинності Закон про електронну комерцію. Навколо прийняття цього нормативного акту гострилося немало дискусій. На шляху від проекту до Закону документ зазнав левову частку правок. Щоб розібратися, який же з сьогоднішнього дня з'явиться перед вітчизняним ринком електронна комерція, напередодні ЮРЛИГА спеціально скликала засідання Клубу юрисконсультів за участю гуру інтернет-бізнесу.

У витоків електронної комерції : від зародка до дитинчати

Олександр Ольшанскийкерівник холдингу Internet Invest Group, голова Комітету ИнАУ з питань електронної комерції повідав, що першим про законопроект про електронну комерцію заговорив екс-нардеп Юрій Полунеев. Тоді пан Ольшанский з групою однодумців спробували відрадити депутата від задуманого, адже наближалися вибори, і доки Україна не була готова до такого нормативного акту. Але все-таки документ був розроблений. Базою законопроекту послужив Типовий закон ЮНСИТРАЛ про електронну торгівлю і відповідна Директива ЄС 2000 року, тобто нормативи, прописані ще до масового використання Google і соцсетей. Звичайно ж, у результаті ця версія проекту виявилася слабкою і так не утілилася в життя.

Через деякий час за затію врегулювати електронну комерцію в Україні взялася нинішній народний депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Ольга Белькова. Новий законопроект в корені відрізнявся від попереднього, одним з його розробників виступив також і А. Ольшанский. Так, проект Ю. Полунеева повністю "перекроїли", а потім прийняли в першому читанні. Але на цьому хірургічне втручання в проект не закінчилося: після прийняття за основу документ перетерпів ще енне число правок.

В процесі розробки законопроекту автори зіткнулися з жорсткою позицією Нацбанку, який поставив умову, що Закон про електронну комерцію не повинен зачіпати фінансові стосунки. Розробники погодилися і врахували побажання НБУ. Крім того, було немало інших пропозицій до законопроекту, які не знайшли остаточного схвалення. Приміром, пропонувалося створити центральний репозиторій електронних угод, а до інтернет-магазинів взагалі було вимог на 50 сторінок, розповів Олександр Ольшанский.

У результаті документ набув лояльного характеру і був орієнтований на те, щоб не порушувати права бізнесу.

У чому суть Закону про електронну комерцію?

"У основу Закону узято ідею прирівняти електронну форму договору до письмової" - роз'яснив пан Ольшанский. Зрозуміло, що довести дійсність договору, що знаходиться в електронній формі, складніше. Але експерти стверджують, що на практиці в суді взагалі важко заперечувати факт укладення будь-якого договору, тому в основному претензії до змісту, а не формі.

Олександр Ольшанский розповів, що впровадження електронної форми домовленості обгрунтоване світовим досвідом. Приміром, свого часу, компанії Microsoft довелося відстебнути чималу суму грошей в якості сплати штрафів за програш в суді із-за компрометуючого листа Біла Гейтса.

Важливо, відмітив експерт, що Закон про електронну комерцію не регулює відношення фізосіб і не торкається лотерей, а також ігорного бізнесу.

Крім того, особлива увага А. Ольшанский радить обернути на визначення електронної комерції, передбачене п. 1 пп. 1 ст. 3 Закони : "Електронна комерція - стосунки, спрямовані на отримання прибутки, що виникають під час здійснення угод відносно придбання, зміни або припинення громадянських прав і обов'язків, здійснювані дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого у учасників таких стосунків виникають права і обов'язки майнового характеру".

Як роз'яснив Олександр Ольшанский, це означає, що до моменту викупу покупцем товару електронний магазин працює, як своєрідна вітрина. Тобто, у момент натиснення покупцем кнопки "Замовити" зобов'язання ще не виникають. Ця норма викликала багато бурхливих обговорень. У першій редакції документу було положення про подвійний акцепт - тобто, покупець після натиснення кнопки "Замовити" повинен був ще одним кликом підтвердити замовлення. Але, на жаль, відмічає експерт, ця норма була виключена в другому читанні. Хоча в Європі це цілком поширена практика.

Також виходячи з визначення електронної комерції можна зробити висновок, що якщо покупець не сплатить товар, то договір вважається таким, що не відбувся.

При виникненні неоднозначних ситуацій з ГФС, Мінфіном і іншими установами юристам важливо акцентувати увагу на п. 3 ст. 5 розділу 1 Закону : "Угода не може бути визнана недійсною у зв'язку з її здійсненням в електронній формі, якщо інше не передбачене законом".

Згідно із Законом через електронну форму домовленості можна буде навіть продавати алкоголь, що підтверджується п. 4 ст. 5 розділу 1. Адже передбачено, що "якщо для здійснення діяльності по поширенню певних товарів, виконання робіт або надання послуг законом передбачена обов'язковість отримання ліцензії або дозвільного документу, суб'єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на здійснення відповідного виду діяльності".

Про інформацію, яку повинен містити інтернет-сайт, щоб відповідати вимогам Закону про електронну комерцію, говориться в ст. 7 розділу 2 Закони. В принципі, в перелік необхідної до обнародування інформації не входить нічого екстраординарного, що раніше б не було потрібне для здійснення нормальної госпдіяльності.

Також пан Ольшанский відмітив, що електронний підпис, передбачений в Законі, не прирівнюється до електронного цифрового підпису. Коли йдеться про судові розгляди, та більшість суперечок не про підпис в договорі, а про зміст наданої послуги. При цьому доведення змісту договору не входить в сферу дії Закону про електронну комерцію.

Інтернет-магазини: як працювали, так і працюємо

Дмитро Латанскийкерівник інтернет-магазину "Repka.ua", стверджує: Закон про електронну комерцію просто унормировал те, що і зараз існує в цій сфері. "Глобально я не бачу революції", - відмічає керівник інтернет-магазину.

Згідно із Законом, інтернет-магазин - цей засіб для представлення або реалізації товару, роботи або послуги шляхом здійснення електронної угоди. Д. Латанский вважає, що в нормативному акті відсутнє належне визначення інтернет-магазину, і важливо дати таке визначення, виходячи з якого покупець, здійснюючи замовлення, розумів би, з ким має справу.

Також пан Латанский висловив думку про умовну сертифікацію, яку не схвалив пан Ольшанский. Керівник холдингу Internet Invest Group роз'яснив, що ця ідея приречена на провал, виключенням може стати тільки приватна сертифікація. Цей вид сертифікації практикує компанія Woolmark, яка сертифікує вироби з чистої, натуральної шерсті. Олександр Ольшанский запропонував Дмитру Латанскому організувати подібну компанію в Україні.

У свою чергу, директор з юридичних питань компанії ModnaKasta Світлана Языкова відмітила, що з ухваленням Закону Україна зробила перший крок в затвердженні електронної комерції, тому такий нормативний акт - це тільки почало. Проте, цей документ дає чітко зрозуміти, що електронна комерція вносить комфорт і вибір в наше життя. Експерт визнає, що в Законі багато пропусків, але в цілому оцінює його прийняття позитивно.

"Ми хочемо спеціального регулювання, щоб говорити про практичне застосування норм про електронну комерцію", - виразила своє побажання директор з юридичних питань компанії ModnaKasta.

Основні месиджі Закону і пророцтво Ольшанского

Основні месиджі Закону про електронну комерцію озвучив на правах розробника Олександр Ольшанский. Він пояснив Світлані Мовній, що бажати спеціального врегулювання треба обережно, адже можна "нажелать" чогось непоправного. Зараз Закон розроблений так, щоб не ставити ніяких нових рамок.

Основною метою нормативного акту було узаконити практику електронної комерції на вітчизняному ринку і дати можливість бізнесу у разі потреби захищатися.

По суті, можна дійти висновку, що розробники керувалися головною заповіддю лікарів : "Не зашкодь".

Олександр Ольшанский пророкує ще багато баталій щодо внесення поправок до Закону: "Завжди знайдуться люди, які захочуть вставити шпильку". Тому експерт радить усім зацікавленим активно брати участь в обговореннях можливих законодавчих змін.

Також пан Ольшанский відмітив, що окрему вдячність треба виразити "батьку" Закону про електронну комерцію Ользі Бельковой, яка не побоялася вплутатися в таку ризиковану авантюру і довести справу до кінця.

Кристина Головко, ЮРЛИГА