23 липня офіційно опублікований і набув чинності Закон від 1 липня № 569 - VIII про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких законів України відносно застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Пункт 296.10 статей 296 Податкового кодексу викладений в редакції, згідно якої не застосовують РРО платники єдиного податку:
- першої групи;
- другою і третьою груп (ФОП) незалежно від вибраного виду діяльності, у яких упродовж календарного року об'єм доходу не перевищує 1 млн грн..
У випадку перевищення у календарному році об'єму доходу понад 1 млн грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, що йде за виникненням такого перевищення.
У оновленому пункті 2 статті 9 Закону про застосування РРО вказано, що РРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, окрім:
- операцій купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються в касах уповноважених банків;
- операцій комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ по прийому готівки для подальшого її перекладу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, які дають можливість користувачеві здійснювати виключно операції по отриманню коштів.
Також встановлено, що тимчасово звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону :
- суб'єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків в касах з оформленням прибуткових і витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку; при продажі товарів в системах електронної торгівлі (комерції) - до 1 липня 2015 року. При цьому санкції за порушення вимог цього Закону в період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених в Держреєстр РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016;
- суб'єкти господарювання при виконанні операцій по купівлі-продажу іноземної валюти (у разі, якщо ці операції виконуються в касах уповноважених банків); операцій комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ по прийому готівки для подальшого її перекладу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, - до 1 січня 2016 року.
Також підприємцям дозволено не зберігати контрольну стрічку РРО впродовж 3-х років.
Законом передбачено, що сервісні центри обслуговуватимуть РРО без порушення опломбування.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше за 7-й робочий день з дня прийняття в ремонт - вводиться в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний РРО.
Передбачається фінансова відповідальність сервісних центрів у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у встановлені терміни і невведення в експлуатацію - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно із Законом, не підлягають виключенню з Держреєстру моделі РРОщо раніше пройшли первинну реєстрацію, і які використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення терміну їх служби (терміну, впродовж якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектуючих виробів і їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів).
Термін між первинною реєстрацією РРО і датою їх виключення з Держреєстру не має бути менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Кабінет Міністрів до 1 вересня повинен розробити порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет використання РРО.
