Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Підвищення ставок судового збору : підсумки і перспективи

21 липня 2015, 15:05
3690
9
Реклама

На минулому тижні Президент таки підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати суднового збору". Таким чином, всі дискусії з приводу доцільності та кардинальності даного документу автоматичний припинились. Давайте підіб'ємо підсумки: чому прийняли цей Закон та кому він принесе користь?

Ноги ростуть з МВФ

Для звичайних громадян підвищення ставок суднового збору стало досить неочікуваною неприємністю. Адже здавалось, що необхідності у подібних змінах до законодавства не було. Але якщо "Копнути глибше", то виявляється, що привід до реформування досить вагомий - вимога Міжнародного валютного фонду.

Ще під година засідань Комітету Верховної Заради з питань правової політики та правосуддя депутати зазначали, що підписавши Меморандум про економічну та фінансову політику з МВФ, Україна узяла на собі зобов'язання про вибіркове підвищення суднового збору. І, звичайно, його потрібно було виконувати.

Плюс до цього додалося небезпідставне бажання отримати додаткові надходження до держбюджету. А це не так вже й мало - в наступному році очікують наповнення страти 2,5 мільярдами гривень, отриманими від сплати суднового збору.

МВФ послідовно віднісся до контролю прийняття Закону. Так, в процесі підготовки законопроекту фахівці з МВФ не прогавили можливості нагадати депутатам про їх зобов'язання. Саме з їх легкої руки дата набрання чинності документом була перенесена з 1 січня 2016 року на ближчу дату - 1 вересня потокового року.

Для всіх одне мірило

Одним з основних моментів нового Закону стані запровадження єдиного підходу до визначення ставок суднового збору. Причому диференціація ставок відбудеться за 2 критеріями:

- поклад від позивача - юридична чи фізична особа;

- від характеру покладу спору - майновий чи немайновий.

Автори законопроекту особливу увагу звернули на ті, що для звичайних громадян це вигідно - адже сморід сплачуватимуть значно меншу, порівняно з юрособами, торбу. Себто на останніх перенесене більше навантаження по поповненню держбюджету.

Негативним моментом може статі тенденція до тотальної переуступання права вимоги фізичним особам, хоча поки що рано про це говорити.

Крім того, реформа урівняє суди всіх видів юрисдикції в їхній фінансовій доступності для позивачів. Так, наприклад збір за подання позовної заяви немайнового характеру для фізичної особини як до суду загальної юрисдикції, так і до адмінсуду становитиме 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Державі судитись з громадянами - зась

Також на одну щаблину зі звичайними позивачами поставили державні органи. Їх виключили зі списку пільговиків по сплаті суднового збору. Очікується, що це певним чином розвантажить суди, адже держоргани, які звикли завалювати суди позовами (часто однотипними), тепер будуть прискіпливіше ставитись до цього процесу.

З іншого боку, фактично відбуватиметься перерозподіл державних коштів, оскільки тепер держоргани будуть сплачувати судовий збір за рахунок коштів, виділених їм з цією метою з бюджету. Так, наприклад, Державна фіскальна служба (простіше кажучи, податківці) вирішили стягнути з боржника кругленьку торбу податкової заборгованості - 20 млн. грн. За подання покличу необхідно буде сплатити 1,5% ціни покличу, а це - 20 млн. грн... ? 1,5% = 300 тис. грн. видатків з держбюджету. Якщо ж довести свою правоту у першій інстанції не вдасться, то за апеляцію потрібно віддати ще 300 тис. грн... ? 110% = 330 тис. грн., за касацію - 300 тис. грн... ? 120% = 360 тис. грн., а за подання заяви про переглядання суднового рішення Верховним Судом України - 300 тис. грн... ? 130% = 390 тис. грн.

У підсумку при проходженні всіх інстанцій позивач - Державна фіскальна служба має сплатити 1 млн. 380 тис. грн... суднового збору. Виникає запитання: що робитимуть держоргани у разі неможливості фінансування цього процесу з держбюджету? Тім паче, порядок перерозподілу коштів ще не визначений. Буде видно…

Вище не перескочиш

Довгі дискусії тривали навколо необхідності встановлення верхньої межі суднового збору. Спочатку Закон не передбачав її встановлення. Однак після тривалих дебатів у ході підготовки документу до іншого читання депутати усе ж внесли відповідні правки.

Було встановлено граничний рівень суднового збору для фізичних осіб, адже виник ризик, що сморід просто не потягнуть сплату коштів до страти у разі розгляду справ з фігуруванням кругленьких торб. Зокрема, мова йде про розподіл майна під година розлучення - максимум збору для таких сімейних спорів становитиме не більше 5 мінімальних зарплат.

Що ж стосується спорів в господарських судах, то ставка суднового збору за подання покличу майнового характеру становитиме 1,5% від ціни покличу, але не менше 1 і не більше 150 мінімальних зарплат. Апеляція, касація та переглядання рішення Верховним Судом обійдеться дорожче - 110%, 120% та 130% ставки, яка підлягала сплаті при подання відповідної позовної заяви.

Підсумок

Автори законопроекту стверджували, що він напрямів на підвищення ефективності суднового процесу. Крім того, від нього очікують подвоєння доходів від суднового збору. Останній чинник в поєднанні з 70 - мільйонним дефіцитом коштів судової адміністрації зіграв все-таки вирішальну роль при прийнятті документу. Хоча не варто забувати і про закулісного гравця у цій виставі - Міжнародний валютний фонд, який, м'яко кажучи, спонукав депутатів "поквапитись".

Очевидно, що кількість позовів у будь-якому випадку зменшиться, на порядок розвантаживши судові інстанції. При цьому навряд чи цей чинник завадить тим підприємцям, які влаштовували конкурентам "Судові війни".

А від у соціально незахищених верств населення та малого підприємництва можуть виникнути серйозні проблеми з реалізацією права на справедливий суд.


Іван Красновпартнер, старший юрист, керівник практики податкового права та суднового процесу Компанії "Світ юридичних послуг"

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини