Реструктуризація кредитів : pro et contra

Закон про реструктуризацію зобов'язань по споживчих кредитах в іноземній валюті (законопроект № 1558-1)який був прийнятий 2 липня, викликав суперечливі емоції, неоднозначну реакцію суспільства і експертів.

Багато хто просить Президента ветувати Закон (у тому числі і банківське співтовариство), вважають його дискримінаційним і чекають украй негативних наслідків у разі його набуття чинності, аж до розвалу економіки. Частина фахівців запевняє, що банківська система зовсім не постраждає, оскільки таких кредитів залишилося мало.

ЮРЛИГА упізнала думки юристів, які представляють протилежні сторони в ситуації з реструктуризацією кредитів.

Надія Рыбальченкоюрисконсульт АТ "Національна правова палата":

"Уперше офіційне повідомлення про те, що Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВР рекомендує прийняти за основу проект закону № 1558-1 "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті", з'явилося 20 березня 2015 року і мало на увазі, що законопроект в перспективі стане базою для ширшого обговорення і пошуку компромісу. Сам компроміс намагалися знайти більше року, і як можна зробити висновок з аналізу законопроекту - спроба виявилася невдалою.

У пошуках балансу між інтересами людей, які стали заручниками курсових коливань, і складнощами банківської системи, в результаті парламентарям вдалося прийняти настільки незбалансований документ, який ще більше розхитає і без того нестабільну фінансову систему і змусить заплатити за цю ініціативу засобами державного бюджету, а значить грошима іншої частини людей - звичайних платників податків.

Якщо говорити про законопроект № 1558-1 виключно з правової точки зору, то виконання його норм побічно згодом буде пов'язано з необхідністю з боку держави виконання норм Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, положення законопроекту № 1558-1 вступають в пряму конфронтацію з нормами інших чинних законодавчих актів. Зокрема, питання договірних стосунків суб'єктів господарювання в першу чергу регулюються Господарським і Цивільним кодексами України, згідно з якими сторони самостійно визначають міру відповідальності при укладенні договору. Таким чином, перегляд зобов'язань, внесення доповнень і змін, таких як, наприклад, реструктуризація заборгованості за кредитним договором, вирішуються безпосередньо між сторонами, тобто, кредитором і позичальником.

Крім того, норми законопроекту № 1558-1 нівелюють також такі закони, як "Про банки і банківську діяльність" і "Про захист прав споживачів", якими також гарантована самостійність банків в питанні ведення власної кредитної політики, визначення умов розміщення засобів і позики, процентних ставок по таких операціях.

Подібні норми про невтручання державних органів закріплені також в Меморандумі про економічну і фінансову політику, який прийнятий Президентом України, Кабінетом Міністрів, Мінфіном і НБУ 18 серпня 2014 року в цілях співпраці з МВФ. Приміром, пунктом 8 цього Меморандуму держава гарантує збереження стійкості банків, а пунктом 14 передбачає ухвалення спеціального закону для реструктуризації виключно іпотечних позик в іноземній валюті, але тільки за умови ретельного аналізу фінансового стану позичальників і попереднього узгодження ситуації з банками. Саме зневага цими нормами і викликало обурення з боку міжнародних партнерів України після голосування ВР за законопроект № 1558-1.

Також хотілося б відмітити дуже важливу деталь усього шумного процесу навколо ухвалення законопроекту № 1558-1: ухвалюючи одні закони на догоду соціальним настроям суспільства, не можна нехтувати нормами іншого законодавства. Це погрожує ефективному функціонуванню усієї правової системи, яка в Україні і така далека від збалансованості".



Національний банк не раз висловлювавсящо ухвалення законопроекту 1558-1 матиме руйнівний характер для фінансової і банківської системи. На думку регулятора, якщо усі кредити, надані фізособам-резидентам в іноземній валюті конвертувати в гривню по курсу 5,05 грн./дол. США, то банківська система зазнає збитків в сумі близько 100 млрд. грн.

"Реалізація вказаних положень приведе до того, що банківська система втратить здатність дотримуватися обов'язкових нормативів капіталу, що приведе до необхідності негайної капіталізації банківської системи, у тому числі державою через рефінансування, а це додаткове істотне навантаження на державний бюджет. Такі нововведення приведуть до масовому віднесення банків до категорії неплатоспроможнихзбільшенню витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", - говориться в повідомленні НБУ, який вважає, що врегулювати це питання необхідно виключно на добровільних і договірних началах.



Ростислав Кравецадвокат, старший партнер АК "Кравец і партнери" :

"Законопроект № 1558-1на мій погляд, єдиний за останні 7 років, такий, що запропонував реальний механізм погашення валютних кредитів. І при цьому без перекладання відповідальності на державу, проти чого виступав МВФ, і що фактично дає шанс позичальникам погасити борги, а державі не втратити ні копійки і вільно зітхнути, надавши можливість реальному сектору економіки вийти з тіні.

Єдиних, кого він не влаштовує, - це банки, охочих отримати прибутки в 1000% замість 100%, і наближених до них депутатів, що наживаються на проблемах валютних позичальників. Адже абсолютно об'єктивно можна сказати, що сьогодні для банку питання стоїть не в поверненні засобів, а виключно у розмірі отримуваного прибутку. Більшість цих псевдовалютних кредитів вже давно повернена финучрежедениям і сьогодні коштує питання тільки у розмірі отриманого надприбутку.

Адже навіть у разі отримання реальної валюти на руки надалі 95% цих засобів залишалося в країні і обмінювалося в тих же банках на гривню. Саме банки розпоряджалися отриманою валютою, у своїх інтересах притягаючи її за кордоном і розміщуючи в Україні з рентабельністю, що у декілька разів перевищує закордонні відсотки.

Відносно ж самого ухваленого закону можна відмітити, що його дія поширюється виключно на взаємини, що виникли між позичальниками фізособами-резидентами України і банками, а також іншими фінустановами і особами, яким перездані права по споживчих валютних кредитах. При цьому його дія не поширюється на фізосіб-підприємців, юрособ і кредити, видані для розвитку бізнесу, чим раніше досить вдало маніпулювало банківське лобі в парламенті, стогнучи про розвал економіки.

По даним НБУ, доля споживчих валютних кредитів не перевищує 15 млрд.грн. І в даному випадку йдеться виключно про фактичний прибуток фінустанов. Звідки з'явилася цифра 100 млрд. грн. - не зовсім зрозуміло. Хоча, на мій погляд, сума непогашених валютних кредитів являється, навіть виходячи з лютневих цих НБУ, сильно завищеною, і не включає той дисконт, з яким банки перекуповували кредити у інших финучрежедений. Сам дисконт в середньому складав близько 90%. Тому і проблема споживчих кредитів для економіки сильно перебільшена і абсолютно не відповідає дійсності. Той же Фонд гарантування вкладів на сьогодні навіть працюючі кредитні зобов'язання продає зі значним дисконтом.

Тому, на мій погляд, увесь цей галас ініційований виключно з метою отримати якомога більше прибутку і не сплатити з нього податки".

За інформацією веб-сайту Верховної Ради, зараз Закон про реструктуризацію готується на підпис.