За оцінками юриста, Державна служба финмониторинга встигла провести значну роботу (більше 700 документів), дослідивши напрями і способи незаконного виведення активів Януковича і його соратників за межі України. Втім, інструментами по поверненню вкрадених засобів Служба не володіє, а інші уповноважені на те органи - не діють. Затвердивши бюджет на 2015 рік, Верховна Рада чекає, що держава зможе повернути, принаймні, половину вкраденої суми - 150 млрд. грн. Проте за півроку по цій статті прибутків країна отримала приблизно… 5 тис. грн.
Українські юристи розводять руками: замість того, щоб спробувати повернути свої законні гроші, уряд витрачає усі зусилля на отримання допомоги від міжнародного валютного фонду і інших кредиторів.
Коли "сім'я" Януковича бігла за межі країни, новою владою було встановлено ціле коло осіб, причетних до незаконного виведення активів. Вмить відреагувавши на звернення України, Європейський Союз і Сполучені Штати Америки застосували санкції відносно колишніх українських чиновників. Проте на сьогодні відчутних результатів від цих дій, на превеликий жаль, немає. Частково це було викликано застарілим процесуальним законодавством, яке аж до торішньої осені не давало судам повноважень для заочного засудження. Проте і після цього Україні знадобилося більше напівроку, щоб, нарешті, перевести це питання в юридичну площину і оголосити офіційну підозру тим особам, яких вже усі давно вважали злочинцями.
Одним з чинників такого зволікання, на думку Андрія Стельмащука, є відсутність політичної волі, а також відвертий саботаж розслідуванню з боку окремих діючих чиновників. Іншим важливим нюансом є той факт, що усі особи, що ховаються, можуть собі дозволити хороших адвокатів, в теж час, як професійний рівень деяких держслужбовців не дає Україні шансів повернути втрачені засоби, а також притягнути винних осіб до відповідальності. Дуже показові в даному випадку судові тяжби Генпрокуратури з представниками Андрія Портнова, в яких останній лідирує з розгромним рахунком.
Керівний партнер ЮФ "Василь Кисиль і Партнери" переконаний - щоб виправити ситуацію давно слід було б ухвалити окремий Закон, який врегулює механізм повернення вкрадених активів, а також створити спеціальний орган квалицированных людей з незаплямованою репутацією. Але навіть якщо координація уповноважених осіб буде чітко врегульована на державному рівні, одних лише зусиль правоохоронних органів недостатньо. Андрій Стельмащук стверджує, що для повернення активів в Україну необхідно зробити декількох важливих дій.
"По-перше, необхідно встановити - куди саме пішли ці активи. По-друге, почати і завершити усі кримінальні справи відносно високопоставлених осіб, які були залучені в злочинну діяльність. Адже інші юрисдикції не можуть робити ніяких дій з повернення засобів, поки Україна не встановить факт злочину і місцевий суд не доведе справу до логічного завершення, - відмічає юрист,- Проте навіть якщо ці умови будуть виконані, перед Україною стоїть величезний пласт роботи в міжнародній юрисдикції".
На сьогодні встановлено, що гроші екс-чиновників перекладалися на рахунки у Великобританію, Ліхтенштейн, Австрію і Швейцарію. Є підозра, що частина коштів знаходиться в Російській Федерації, в США і Канаді. Проте, при усій повазі до української правоохоронної системи і місцевих фахівців у галузі права, без залучення зовнішньої юридичної допомоги з вказаних юрисдикцій цю роботу виконати неможливо,- упевнений А. Стельмащук. Також знадобиться допомога провідної української юридичної компанії, яка від імені замовника (в даному випадку - держава Україна) зможе координувати цей складний процес з міжнародними експертами.
За словами Андрія Стельмащука, українські юристи неодноразово намагалися підняти це питання на державному рівні, проте ніякій реакції на їх пропозиції з боку влади поки що не послідувало.
Цілком логічно, що допомога таких фахівців може обійтися Україні в досить велику суму, яких у неї на сьогодні, на жаль, немає. Проте, за словами юриста, тут на виручку можуть прийти венчурні інвестори. А щоб зважено оцінити риски такого фінансового вкладення, державі необхідно довести зваженість і повноту карного розслідування відносно осіб, що бігли. Проте, вклавши декілька десятків мільйонів доларів, Україна може повернути суму, яка обчислюється в мільярдах.
