У сухому залишку законопроект "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті" цілком спрямований на захист прав должников-физических осіб і не враховує наслідку для населення, яке не бере кредити у банках. Такий акцент наштовхує на думку про бажання прибічників законопроекту завоювати довіру у населення.
Розглянемо основні положення законопроекту з позиції боржників :- Кредитори (банки і фінустанови) повинні провести реструктуризацію усіх зобов'язань по споживчих кредитах фізичних осіб-боржників по заявах останніх впродовж одного місяця;
- Поступка права вимоги (у тому числі, по договорах факторингу) допускається тільки після того, як банк запропонує споживачеві виконати зобов'язання за ціною відступу. У другу чергу зважає на думку поручителів : у разі, якщо декілька поручителів висловлюють бажання отримати право вимоги, вибір поручителя залишається за банком;
- У разі, якщо право вимоги переходить до юр/физ особам, які не є фінансовими організаціями, новий кредитор може стягати з боржника виключно суму, за яку до нього перейшло право вимоги (ціна поступки);
- Мабуть, найважливіше: сама реструктуризація проходить шляхом заміни валюти кредитування на національну валюту України по курсу НБУ на момент підписання договору (тобто, курс гривни до долара міг складати, приміром, 5 - 8 гривен за 1 долар США);
- Нараховані на дату реструктуризації штрафи і пеня прощаються, а штрафні санкції, сплачені до реструктуризації, зачитуються в рахунок погашення заборгованості;
- Якщо до набуття чинності закону боржник виплатив заборгованість в сумі тіла кредиту + 15% - зобов'язання вважається виконаним;
- Договір про реструктуризацію може передбачати пробачення відсотків за останні 36 місяців;
- На два роки (з моменту ухвалення закону) вводиться мораторій на стягнення будь-якого майна позичальника і поручителів, яке було надано для забезпечення зобов'язань по кредитних договорах;
- Якщо боржник не може сплатити заборгованість, він має право звернутися до кредитора із заявою про передачу у власність предмета запоруки, тобто рухомого або нерухомого майна. Банк зобов'язаний прийняти у власність це майно навіть за наявності негативної різниці між вартістю майна і заборгованістю. Теж саме торкається добровільного задоволення/стягнення до набуття чинності закону;
- Кредитор не має права вимагати укладати додаткові договори забезпечення кредиту.
Проте, ухвалення закону може мати негативні наслідки для громадян України, які не кредитуються у банках.
НБУ опублікував у своєму фейсбуке позицію глави Нацбанку Олександра Писарука, який виступив проти законопроекту і заявив, що таке втручання держави в господарську діяльність банків і їх правовідносин - неприпустимо. Представники НБУ чекають ветування законопроекту Президентом України. Виходячи з цього, упевненості в тому, що лобісти цього законопроекту зможуть просунути законопроект, немає.
Ухвалення законопроекту дійсно може спричинити виникнення фінансових труднощів у банків і наступне їх рефінансування НБУ. Не виключено, що такі радикальні заходи можуть вплинути на платоспроможність банків, які розраховують на подібні виплати.
Наслідком цього може стати девальвація національної валюти і черговий стрибок інфляції в Україні (Кабмін зобов'язаний розробити механізм компенсації фінансових збитків, пов'язаних з реструктуризацією). Таким чином, ухвалення закону може мати негативні наслідки для широкого круга громадян України, які не кредитуються у банках.
Крім того, дія закону поширюється і на банки, які визнані неплатоспроможними. Цей факт може ускладнити виплати вкладникам і іншим кредиторам неплатоспроможного банку. Такий банк буде обмежений в праві стягати грошові кошти з боржників фізосіб, які, у тому числі, повинні були піти на задоволення вимог вкладників. Відповідно, або тягар виплат ляже на державу, або вимоги вкладників виплачуватимуться у меншій мірі і з великими затримками.
Дмитро Абраменкостарший юрист Trusted Advisors
