Метою заходу було обговорення правових аспектів політики нашої держави в міжнародному і національному праві, можливі міжнародно-правові засоби захисту інтересів України та ін. Модератором дискусії виступив Віталій Власюкрадник ЮФ "еПраво", аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.
Виступаючи на круглому столі, Наталія Севостьяноваперший заступник Міністра юстиції України, розповіла про те, якими були перші кроки її відомства напередодні проведення "референдуму" в Криму більше року назад. "Спочатку березня було вже зрозуміло, що так званий "референдум" матиме негативні наслідки для України. Юрисдикційний усі справи, пов'язані з Міжнародним судом ООН, ще з часів розгляду справи по о. Зміїний, знаходяться в підпорядкуванні МЗС, тому Мінюст в межах своїх повноважень мав можливість звертатися в ЕСПЧ. Вже на початку березня ми підготували меморандум з можливими шляхами захисту майнових інтересів країни. На той момент ми розуміли, що ЕСПЧ буде для нас найбільш ефективним інструментом, адже його юрисдикція є обов'язковою для РФ. 13 березня 2014 ми подали запит в ЕСПЧ про застосування забезпечувальних заходів за Правилом 39 Регламенту Суду у зв'язку з проведенням референдуму в Криму і першу нашу міждержавну скаргу проти Росії. І цього ж дня ми отримали відповідь, де було чітко вказано, що РФ не має права застосовувати збройні сили на території Криму. Для нас тоді це була дуже важлива перемога, тому що ще 13 березня ніхто не міг підтвердити, що ті "зелені чоловічки" на території Криму мають якесь відношення до Російської Федерації"- повідомила вона.
А для того, щоб захистити майнові інтереси держави в Криму (у Мінюсті зібрали документи по близько 4000 підприємств), при підготовці відповідної заяви була застосована безпрецедентна правова конструкція. "Ми посилалися на статтю 1 Конвенції, вказуючи, що у зв'язку з втратою контролю над підприємствами, це позбавило нас можливості реалізовувати усі інші права, оскільки ці підприємства були інструментами здійснення таких прав "- відмітила Наталія Севостьянова.
Власне, про важливість саме правової кваліфікації говорив Олександр Задорожныйзаслужений юрист України, професор, президент Української асоціації міжнародного права, завідуючий кафедрою міжнародного права КИМО, член-кореспондент Академії правових наук України :
"Основне питання, яке хвилює нас вже більше року, - це юридична кваліфікація. Я б відразу хотів розділити можливості юридичної кваліфікації і використання цієї кваліфікації в практичній політиці, оскільки це різні речі. Ми усі знаємо, що Росія є агресором, нам усім зрозуміло, що сталася анексія Криму, що є міжнародним злочином, ми усі бачимо, що на Сході України відбувається військова окупація, але чи приводять ці кваліфікації до яких-небудь дій? І мова не лише про юридично значущі дії, мова про те, що останнім часом почали з'являтися сумніви, які поширилися серед українських юристів-міжнародників в правомірності Постанови Верховної Ради України про визнання Росії державою-агресором. Вони апелюють до того, що ця Постанова є перевищенням кваліфікації і порушенням статті 39 Статуту ООН, де за порадою Безпеці ООН зберігається право кваліфікувати будь-які дії як агресію. І вже в досить солідних наукових працях поширилася думка про те, що якщо немає резолюції Ради Безпеки ООН, то немає і агресії і так далі. Тому я ще раз підкреслюю необхідність проведення кваліфікації тих подій, які мали місце. А згідно з сучасним міжнародним правом усе однозначно:
1. Крим - анексована територія, яка юридично залишається територією України. Російська Федерація повинна нести відповідальність за сучасним міжнародним правом як держава-агресор. Анексія не породжує ніяких правових наслідків, тому використання конструкції "незаконна агресія" неприпустимо.
2. На Сході України відбувається військова окупація з боку Російської Федерації. Держава-окупант повинно нести відповідальність відповідно до норм Женевської конвенції.
3. Чи вдається Україні реалізовувати потенціал цих кваліфікацій? Відповідь - негативна. Ми можемо аналізувати - чому, причини, і хто винен, але факт залишається фактом" .
Своїми думками під час круглого столу також поділилися Андрій Пасичник радник Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України, Павло Белоусоврадник ЮФ Aequo, Наталія Хендельдоцент кафедри міжнародного права і міжнародних відносин НУ "Одеська юридична академія", Мирослава Антоновичдоктор права, доцент, завідувачка кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук НУ "Києво-могилянська академія" і Тимур Короткийк.ю.н., доцент кафедри міжнародного права і міжнародних відносин НУ "Одеська юридична академія".
