На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 13 травня 2015 року було розглянуто справу № 6-63цс15що стосується все того ж закладеного харківського будинку, по якому Судом були висловлені різні парвовые позиції про застосування ст. 23 Закони про іпотеку. Детальніше: Ім'ям України : ВСУ проти ВСУ в справі про іпотеку .
Суд підтвердив позицію, обнародувану нещодавно, - в постанові від 13.05.15 травня у справі № 6-53цс15згідно якої, якщо рішення суду про недійсність іпотеки скасоване, вона діє з моменту здійснення первинного запису в реєстрі іпотек. Ця позиція суперечить висловленою ВСУ раніше - в постанові від 24.12.14 у справі № 6-201цс14: встановивши, що рішенням суду договір іпотеки був визнаний недійсним і на його основі запис про обтяження майна іпотекою виключений з Реєстру, суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 23 Закони, оскільки під час переходу права власності на спірну квартиру вона предметом іпотеки не була.
Роз'яснено, що у разі відміни незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсної, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключений запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту здійснення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключений на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала основа виключення цього записи. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинному запису в Державний реєстр іпотек.
Вказаний вивід узгоджується і з положеннями ст. 204 Цивільного кодексуяка закріплює презумпцію правомірності угоди. Ця презумпція означає, що досконала угода вважається правомірною, тобто такий, що породжує, змінює або припиняє громадянські права і обов'язки, поки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрав законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (а в даному випадку у зв'язку з відміною судового рішення) усі права, придбані сторонами угоди за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
ВСУ вказав, що, встановивши в справі, що переглядається, факт переходу до відповідача права власності на нерухоме майно при виключенні з Державного реєстру іпотек запису про обтяження права власності на підставі незаконного судового рішення, суд дійшов обгрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 23 Закони "Про іпотеку", поширення її дії на відповідача і збереження обтяження цього майна іпотекою за іпотечним договором.
При цьому суд врахував, що дії попереднього іпотекодавця з відчуження спірної квартири при знятті по судовому рішенню обтяження і право власності нового набувача кредиторами не оспорюються, а ставиться питання про застосування механізму реалізації його переважного права на іпотечне майно, передбаченого нормами ст.ст. 23, 33, 39 Закону "Про іпотеку".
Прийдя до правильного висновку про поширення на спірні правовідносини норми ст. 23 Закони "Про іпотеку", суд в той же час застосував її з порушенням норм частин 3 і 4 ст. 5 справжнього Закону, у зв'язку з чим прийнято судове рішення підлягає відміні.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
