У листі № 16030/7/99-99-19-07-02-17 ГФС роз'яснила нюанси оподаткування податком на прибуток операцій в іноземній валюті.
Нагадаємо, оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється відповідно до п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу.
Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості і іноземної валюти здійснюється згідно з положеннями бухобліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі прибутків платника податку, а збиток (негативне значення курсових різниць) враховується у складі витрат платника податку (пп. 153.1.3 п. 153.1 ст.153 НК).
Облік операцій в іноземній валюті регулюється Положенням бухобліку 21 "Вплив змін валютних курсів". Положенням № 21 визначено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
У податковому обліку позитивне значення курсових різниць, визначене відповідно до п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 НК, банківською установою включається до складу доходу від операційної діяльності, іншими платниками податку - до складу інших прибутків.
Згідно з положеннями п. 137.4 ст. 137 НК датою отримання прибутків, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, є звітний період, в якому такі прибутки признаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного вступу засобів.
Податкові витрати по операціях в іноземній валюті формуються відповідно до вимог пп. "а" пп. 138.10.4 п. 138.10. 138 НК і відносяться до інших операційних витрат, які включаються до складу витрат в періоді, в якому вони були здійснені (п. 138.5 ст. 138 НК).
Тобто визначені за правилами бухобліку курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості і іноземної валюти для цілей оподаткування податком на прибуток визнаються прибутками і витратами в звітному періоді їх виникнення.
