У Верховній Раді зареєстрований проект постанови (№ 2765)яким затверджується Заява про відступ України від зобов'язаньвизначених Конвенцією про захист прав людини і засадничих свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права і Європейською соціальною хартією.
Відступ від зобов'язань обгрунтовується тим, що у зв'язку з озброєною агресією Російської Федерації, яка створила загрозу існуванню українського народу шляхом порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, Україна вживає необхідні заходи для опору, які відступають від зобов'язань по міжнародних договорах.
У Заяві вказано, що Україна здійснює відступ від зобов'язань у визначених Кабміном районах Донецької і Луганської областей у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на період до повного припинення озброєної агресії Російської Федерації. Згідно з постановою Україна має намір відступити від зобов'язань, предусмотреных:
- ст.ст. 2 (забезпечення прав і їх ефективного захисту), 9 (незаконний арешт), 12 (свобода пересування і вибору місця проживання), 14 (правила судового розгляду) і 17 (захист від довільного або незаконного втручання в особисте і сімейне життя) Міжнародного пакту про громадянські і політичні права;
- ст.ст. 5 (право на свободу і особисту недоторканість), 6 (право на справедливий суд), 8 (право на повагу приватного і сімейного життя) і ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини і основних свобод;
- пунктом 2 ст. 1 (захист права працівника заробляти собі на життя вільно вибраною професією), пунктами 2 - 3 ст. 4 (право працівників на підвищену винагороду за роботу в наднормовий час; право чоловіків і жінок на рівну плату за працю рівної цінності), пунктом 1 ст. 8 (забезпечення працюючим жінкам відпустка по вагітності і після пологів не менше 14 тижнів або з оплатою такої відпустки, або з виплатою достатньої допомоги по соцзабезпеченню, або з наданням допомоги за рахунок державних коштів), пунктом 1 ст. 14 (функціонування соцслужб), ст.15 (право інвалідів на незалежність, соціальну інтеграцію і участь в житті суспільства) і ст. 16 (право сім'ї на соціальний, правовий і економічний захист); пунктами 1 а) (забезпечення дітям і підліткам, з урахуванням прав і обов'язків їх батьків, відходу, допомоги, освіти і підготовки) і 1 с) ст. 17 (надання захисту і спеціальної допомоги з боку держави дітям і підліткам, які тимчасово або постійно позбавлені батьківського піклування), ст. 23 (право літніх людей на соціальний захист) і ст. 30 (право на захист від бідності і соціального відчуження), пунктами 1 - 2 ст. 31 (надання житла належного рівня; запобігання бездомності і її скорочення з метою поступової ліквідації) Європейській соціальній хартії (переглянутою).
У постанові обгрунтована необхідність вимушеного відступу Україною від узятих на себе зобов'язань у сфері захисту прав людини.
Завдання постанови - створити юридичну основу, спираючись на який уряд України через МЗС зможе повідомити Генерального секретаря ООН і Генерального секретаря Ради Європи про заходи, які Україна прийняла у зв'язку з необхідністю відсічі озброєної агресії Російської Федерації. Виключно парламент як показний орган може визнати факт і об'єм відступу України від зобов'язань по міжнародних договорах, які торкаються прав людини.
Відмітимо, що ст. 15 Конвенцій про захист прав людини і засадничих свобод передбачено право відступу сторони від дотримання зобов'язань в надзвичайних ситуаціях. Невідступ від зобов'язань означає, що Укриана несе відповідальність за порушення прав і свобод людини у тому числі, і на неконтрольованих територіях Донецької і Луганської областей. При цьому існує досвід відступу країнами від своїх зобов'язань - таким правом свого часу скористалися Туреччина і Ірландія.
