Законодавче врегулювання статусу корінних народів України зможе посилити вплив України на ситуацію в АРК і притягнути до кримського питання максимальну увагу міжнародного співтовариства, вважають экусперты.
У Конституції корінні народи згадуються відразу в трьох статтях, проте держава досі не змогла розробити і прийняти відповідне законодавство про статус корінних народів і закріпити їх право на самовизначення.
20 березня 2014 року Верховна Рада прийняла постанову, якою кримські татари були визнані корінним народом Украины. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. Подальшим кроком повинне стати ухвалення відповідних законів, як це передбачено Конституцією України. Це законодавство покликане нормувати громадську, політичну і економічні сфери взаємин держави і корінних народів, зокрема, сферу безпеки.
Тексти законопроектівякими планується врегулювати питання корінних народів, були розроблені робочою комісією на чолі з Рефатом Чубаровым. Законопроекти регулюють правовідносини держави з усіма трьома корінними народами України : кримськими татарами, караїмами і кримчаками. При цьому по сталій практиці ООН узятий термін "нечисленні корінні народи" відносно караїмів і кримчаків, яких в Криму налічується декілька сотень чоловік.
Зокрема, законопроект "Про статус кримськотатарського народу" передбачає представництво кримськотатарського народу (в особі Курултаю, Меджлісу і місцевих меджлісів) на трьох рівнях - Верховній Раді України, Верховній Раді АР Крим і місцевих радах.
Виходячи з норм міжнародного права, Курултаю надається право самостійно визначати пріоритети розвитку, а Меджлісу - реалізовувати ці пріоритети в тих сферах, які торкаються кримських татар (освіта, культура, медіа, спорт, земельні стосунки).
У питаннях, що мають значення для Кримського півострова як ареалу проживання, кримськотатарський народ притягується до процесу ухвалення рішень органами державної влади. Обов'язковість отримання попередньої і усвідомленої згоди Курултаю дозволить не допустити знищення реліктових кримських лісів із-за вирубування лісу, засолення кримських степів через непродумане водокористування, знищення унікальних екосистем через безвідповідальну експлуатацію ресурсів землі.
Серед інших аспектів законопроекту слід виділити обов'язковість згоди кримськотатарського народу на зміну статусу адміністративно-територіальних одиниць, які включають територію Кримського півострова.
При цьому в проекті не обговорюється власне статус Автономної Республіки Крим, оскільки врегулювання таких питань - прерогатива Конституції України, зміни в якій обговорюватимуться у тому числі у рамках діяльності Конституційної комісії України.
Експерти сподіваються, що з часом кримська ситуація зміниться, і це дасть можливість корінним народам впливати на долю історичної батьківщини.
Джерело: УХСПЧ
