У третьому номері "Вісника Верховного Суду України" опубліковані висновки Судна, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення на основі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 355 ГПКза II півріччя 2014 року.
Суперечки про право власності і інші речові права
1. Розглянувши справу № 6-135цс14ВСУ вказав, що особа, яка придбала право на майно від іншої особи, є власником знову створеного нерухомого майна як об'єкту цивільного обороту тільки у разі, якщо йому було передано прийняте в експлуатацію знову створене нерухоме майно, а при необхідності його реєстрації - також майно, яке зареєстроване за цією особою як нерухоме майно. Інакше особа може передати іншій особі тільки матеріали, устаткування, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Вирішуючи питання про законність придбання права власності на об'єкти нерухомого майна, виходячи із ст. 376 ГК треба враховувати те, що право власності на нерухоме майно може бути визнане особою тільки за умови, що таке будівництво не є самовільним в розумінні ст. 376 ГК і ст. 38 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності".
2. При розгляді справи № 6-129цс14 ВСУ роз'яснив, що захист майнових прав на знову створене майно, прийняте в експлуатацію і оформлене (зареєстроване) на інше обличчя, у разі невизнання цим обличчям прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства, зокрема на підставі ст. 392 ГК. При цьому рішення суду про захист порушеного права і визнання за позивачем права на спірне майно є основою для реєстрації такого права.
3. Вимоги про знос самовільно побудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якого є інша особа, можуть бути заявлені власником або користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушені, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самовільною забудовою. Якщо позов про знос самовільно побудованого нерухомого майна заявлений інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю - суб'єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій по здійсненню архітектурно-будівельного контролю у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва (ч. 7 ст. 376 ГК), судів необхідно перевіряти, чи не являються стосунки між сторонами публічно-правовими і чи підлягає вказана суперечка дозволу в порядку цивільного судочинства (постанова судових палат у цивільних і адміністративних справах від 17 вересня 2014 у справі № 6-137цс14).
4. При рішенні судами суперечки про право власності на майно колишнього колгоспного двору без належного з'ясування питання правильності зарахування будинку в общественнойую групу господарств - колгоспний двір, яка визначалася відповідно до Вказівок по веденню похозяйственного обліку в сільських Радах народних депутатів (затверджено постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 № 5-24/26), а потім - Вказівками по веденню похозяйственного обліку в сільських Радах народних депутатів (затверджено постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 № 69), застосування норм ст.ст. 120, 123 ГК Української РСР є помилковою (постанова Судової палати у цивільних справах від 24 грудня 2014 у справі № 6-192цс14).
Спори, що виникають із земельних правовідносин
1. У разі встановлення судом неправомірного отримання обличчям земельної ділянки або отримання його на не передбачених законом підставах особа не придбаває права власності на таку ділянку, а тому не придбане особою право власності не може бути припинене відповідно до ст. 140 ЗК. Передбачені ст.ст. 140 - 149, ст. 152 ЗК, ст.ст. 215, 216, 387, 388 ГК способи захисту прав різні за своєю суттю і по характеру, тому їх обов'язкове одночасне застосування законом не передбачено. Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ГК при визначенні початку течії позовної давності має значення не лише безпосередня обізнаність особи про порушення його прав, але і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення його прав (постанову судових палат у цивільних і господарських справах від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14).
2. При наданні в користування земельних ділянок навколо водних об'єктів за відсутності землевпоряджувальної документації і встановлених в натурі (на місцевості) меж відносно прибережних захисних смуг водних об'єктів збереження вказаних об'єктів має бути досягнуте шляхом обліку нормативних розмірів прибережних захисних смуг. При цьому необхідно виходити не з ч. 3 ст. 60 ЗК, а з положень, встановлених ст. 88 ВК і орієнтовних розмірів і меж водозахисних зон, які визначаються відповідно до Порядком визначення розмірів і меж водозахисних зон і режиму ведення господарської діяльності в них (постанова Судової палати у цивільних справах від 12 листопада 2014 у справі № 6-179цс14).
Спори по виконанню зобов'язань
По сенсу ст. 625 ГК нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 2 % річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнових прав і інтересів, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними їм грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові (постанова Судової палати у цивільних справах від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14).
Спори, що виникають з договорів позики, кредитних договорів
1. Встановлення додатковою угодою до кредитного договору нових умов по збільшенню розміру процентної ставки шляхом визначення конкретних (збільшених) процентних ставок, вживаних у зв'язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни і так далі, за відсутності згоди поручителя на укладення такого додаткового договору призводить до збільшення об'єму відповідальності останнього (постанова Судової палати у цивільних справах від 10 вересня 2014 року у справі № 6-70цс14).
2. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складеними кредитного договору, карта діє в межах визначеного їм терміну. За договором, який визначає щомісячні платежі погашення кредиту і кінцевий термін повного погашення кредиту, течія позовної давності по місячних платежах починається після несплати чергового платежу, а відносно повернення кредиту в повному об'ємі - після закінчення останнього дня місяця дії картки, а не із закінченням терміну дії договору (постанова Судової палати у цивільних справах від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-134цс14).
З усіма правовими укладеннями ВСУ за ІІ півріччя 2014 року можна ознайомитися в листі від 1 березня 2015 року.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
