Конституційний суд України
Користування транспортним засобом в режимі тимчасового ввезення не є порушенням ст. 469 Митного кодексу
Обнародувано рішення КСУ по конституційному зверненню про тлумачення словосполучення "користування і розпорядження" особистим ТС в режимі тимчасового ввезення в аспекті відповідальності по ст. 469 ТК. КСУ вказав, що вказане правопорушення може бути здійснене у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) або бездіяльності (неприйняття певних заходів) відносно товарів, митне оформлення яких не завершене або які знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем або поміщені в режим митного складу. Будь-який інший митний режим, у тому числі тимчасового ввезення, не вказаний в приведених положеннях ТК. Суд дійшов висновку, що адміністративним правопорушенням, закріпленим в частині 2 ст. 469 ТК, може бути окремо як користування, так і розпорядження без дозволу органу прибутків і зборів товарами, митне оформлення яких не завершене або які знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем або поміщені в режим митного складу. Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, поміщеними в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не утворює складу админправонарушения, передбаченого частиною 2 ст. 469 ТК.
Верховний Суд України
Майно фізособи-підприємця може бути розділене між дружинами
Розглянувши справу № 6-21цс15 по суперечці колишнього подружжя про визнання права власності, ВСУ дійшов висновкущо майно фізичного особи-підприємця може бути об'єктом загальної спільної власності подружжя і предметом розподілу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства відносно критеріїв визначення загального майна подружжя і способів розподілу його між ними. Майно фізособи-підприємця (яке він використовує для господарської діяльності) вважається загальним майном подружжя, як і інше майно, придбане в період браку, за умови, що воно придбане за рахунок тих, що належать дружинам засобів.
Страховик виплачує 3% -процентную пеню, якщо інше не встановлене договором
При розгляді справи № 6-126цс14 про захист прав споживача страхових послуг ВСУ роз'яснивщо по своїй правовій природі договір страхування є договором про надання послуг. Таким чином, на підставі приведених правових приписів, принципу заборони притягати особу двічі за одно і те ж правопорушення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойки, визначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі - в розмірі, визначеному в Законі "Про захист прав споживачів"). Згідно частини 5 ст. 10 вказаного Закону у випадку якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з угодою, за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначена в годиннику) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачене законодавством.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність
Розглянувши справу № 6-25цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСУ роз'яснивщо без заяви сторони в спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може ні за яких обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана тільки з наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Моральна шкода внаслідок профзахворювання згідно ГК УРСР розраховується виходячи з розміру МЗП або НМДГ, діючого на якийсь час розгляду справи
Розглянувши справу № 6-24цс15 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, ВСУ вказавщо що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром зарплати або неоподатковуваним мінімумом прибутків громадян, необхідно виходити з розміру МЗП або НМДГ, діючого на якийсь час розгляду справи.
Роз'яснено, коли поручитель не може перерахувати гроші з поточного рахунку на рахунок в цьому ж банку для повернення кредиту
При розгляді справи № 3-24гc15 ВСУ роз'яснивщо відношення за договором банківського рахунку носять майново-грошовий характер, а отже, в даному випадку позивач виступає кредитором на майнову вимогу за розпорядженням засобами, що належать йому, на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при тимчасовій адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників і інших кредиторів банку, зокрема, відносно майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у рамках процедури ліквідації банку. Таким чином, в спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку в період введення у банку тимчасової адміністрації, виконання вказаної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції діючої на момент виникнення суперечки).
Вищий спеціалізований суд по розгляду цивільних і карних справ
Основою для заміни сторони старанного виробництва в порядку цивільного судочинства має бути виконавський лист, виданий судом на підставі судового рішення
Розглянувши справу № 6-3281св15, суд вказавщо в цивільному процесі не можна замінити стягувач в старанному виробництві, відкритому по напису нотаріуса. ВССУ відмінив рішення нижчих судів, роз'яснивши, що старанне виробництво було відкрите по примусовому виконанню старанного напису нотаріуса, а не виконавського листа, виданого судом на підставі судового рішення, прийнятого в порядку цивільного судочинства. При розгляді заяви банку суд не врахував норм частин 4, 5 ст. 82 Закони, постанови Пленуму ВССУ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншого посадовця державної старанної служби при виконанні судових рішень у цивільних справах" і помилково прийняв постанову про заміну сторони старанного виробництва в порядку цивільного судочинства.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
