Мінюст роз'яснив, як застосовувати норми Закону № 247 - VIII відносно повноважень нотаріусів і особливостей реєстрації похідних прав на земельні ділянки сільгосппризначення, що набуло чинності 25 березня.
Нотаріусові надана можливість проводити державну реєстрацію:
- прав, похідних від права власності на сільгоспділянки незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;
- права власності на сільгоспділянки, яке виникло і оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку ділянку.
Закон "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обтяжень" доповнений ст. 4-2, яка визначає особливості реєстрації похідних прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло і оформлено до 1 січня 2013 року. Встановлена одночасність державної реєстрації похідного речового права і права власності на ділянку (крім випадків, коли право власності на таку ділянку вже зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав і їх обтяженьподаного власником або набувачем відповідного похідного права або уповноваженим ними особою, з урахуванням положень ст. 16 Закону.
Так, з метою реєстрації похідного від права власності речового права на сільгоспділянку подається одно заява про державну реєстрацію прав і їх обтяжень (відносно іншого речового права). При цьому держреєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав на нерухоме майно формуються 2 заяви: про реєстрацію права власності і про реєстрацію іншого речового права.
Заявник оплачує тільки проведення державної реєстрації іншого речового права.
Також передбачено проведення державної реєстрації права власності у разі подачі заяви про державну реєстрацію прав і їх обтяжень набувачем похідного речового права на земельну ділянку (орендарем або іншим користувачем) без представлення заявником документу, на підставі якого виникло право власностіу порядку, встановленому пунктом 8-1 частини 2 ст. 9 Закону, за наявності інформації про зареєстровану ділянку в Госземкадастре і до моменту автоматизованого перенесення в Державний реєстр прав записів (відомостей) про речові права і обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Тобто, реєстратор або нотаріус отримує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів і тому подібне), необхідну для проведення реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом напряму запиту в Госземкадастр за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав і використовує отриману інформацію для реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав і їх обтяжили (відносно права власності) за відсутності підстав для відмови в такій реєстрації або припиненні реєстрації реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень з відкриттям розділу. Після цього приймається рішення про державну реєстрацію іншого речового права відповідно до поданої заяви на загальних підставах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно і їх обтяжень.
При проведенні державної реєстрації права власності і похідного від нього речового права на земельну ділянку реєстратор або нотаріус оформляє екземпляр виписки для кожної із зацікавлених осіб, по яких проведена реєстрація прав. Один екземпляр залучається до реєстраційної справи, відкритої на об'єкт нерухомого майна.
У випадку якщо впродовж терміну, в який повинна проводитися державна реєстрації права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримана відповідь на запит реєстрація відповідного похідного права проводиться в спеціальному розділі Державного реєстру прав. За результатами розгляду заяви про реєстрацію (відносно права власності) рішення приймається на загальних підставах, передбачених Законом і Порядком.
Положення ст. 4-2 Закони не торкаються порядку державної реєстрації права власності держави або територіальної общини на земельні ділянки, сформовані із земель державної або комунальної власності, з одночасною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення в цьому випадку врегульовані ст. 4-1 Закону.
Джерело: Мінюст
