На засіданні Судової палати у хозяйственым справах Верховного Суду України 25 березня 2015 року було розглянуто справу № 3-24гc15 за позовом ЧП "Активсерв" (поручитель) до ПАО "Банк Форум" (кредитор) про зобов'язання зробити дії - перерахувати гроші з поточного рахунку на рахунок в цьому ж банку для повернення кредиту ТОВ "ДЦ Делта Спорт" (позичальник).
Позичальник платив за кредит доки йому не було відмовлено в списанні засобів у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації банку. У списанні засобів з поточного рахунку в рахунок погашення заборгованості позичальника було відмовлено і поручителеві (позивачеві). Банк аргументував відмову тим, що погашення заборгованості по кредитних договорах можна здійснювати виключно шляхом внесення грошових коштів через касу банку або напряму засобів на погашення з рахунків, відкритих в інших банках. Районний і апеляційний суди відмовили в задоволенні позову.
Вищий господарський суд прийняв нове рішення про задоволення позову. Постанова обгрунтована тим, що вимога не є майновоюа позивач, відповідно, не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження, встановлені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ВСУ відмінив постанову ВХСУ і направив справу на новий касаційний розгляд, порахувавши, що суди першої і апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про існування зобов'язальних правовідносин між сторонами на підставі договору банківського рахунку. Стосунки носять майново-грошовий характер, а отже, в даному випадку позивач виступає кредитором по майновій вимозі за розпорядженням засобами, що належать йомуна якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при тимчасовій адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників і інших кредиторів банку, зокрема, відносно майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у рамках процедури ліквідації банку. Таким чином, в спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку в період введення у банку тимчасової адміністрації, виконання вказаної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції діючої на момент виникнення суперечки).
Обгрунтовувавши свої виводи посиланням на те, що в стосунках за договором банківського рахунку клієнт не є грошовим кредитором банку, ВХСУ не взяв до уваги, що таке визначення поняття кредитора встановлене ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", дія якого, згідно із Завершальними і перехідними положеннями Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Ст. 2 Закону "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, що має документально підтверджені вимоги до боржника по його майнових зобов'язаннях.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
