Приводом для круглого столу став зареєстрований народним депутатом України Тарасом Юриком 29 грудня 2014 законопроект № 1677 "Про внесення доповнень в Закон України "Про авторське право і суміжні права" (відносно свободи панорами)". (Свобода панорами - можливість вільно фотографувати, малювати або знімати на відео будівлі і скульптури, які знаходяться в громадському місці. При цьому авторські права не рахуються порушеними). Розробником проекту є Громадська організація "Викимедиа Україна". Законопроектом, зокрема, пропонується законодавчо врегулювати право на вільне створення і поширення зображень і відео витворів образотворчого, прикладного мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться в громадських і публічно доступних місцях.
Про переваги і недоліки законопроекту і про те, наскільки він важливий для рекламної, туристичної і фотоіндустрій, а також інших індустрій, які популяризували Україну за кордоном, розповіли експерти в ході круглого столу.
Так, Левон Азизянюрист і член правління ОО "Викимедиа Україна", описав основні проблеми, з якими сьогодні стикаються фотохудожники, відеооператори, режисери і все ті, хто за допомогою мистецтва популяризував Україну за кордоном. На його думку, обмеження, які встановлює на сьогодні законодавство стосовно вільного відтворення на фото і відео вищезгаданих об'єктів, не дозволяє вільно розвиватися багатьом галузям. Так, наприклад, через відсутність "свободи панорами" в Україні з Викихранилища, сестринського проекту Вікіпедії, була вилучена частина фотографій будівлі Верховної Ради України, використання яких неможливе без згоди спадкоємців архітектора Володимира Заболотного. Як вказує Левон Азизян, приклад з будівлею ВР України - лише один з багатьох, але яскраво показує, що отримати дозвіл власника або його спадкоємців у більшості випадків неможливо. Між тим, якби в законодавстві України було європейське правило відносно свободи панорами - таких проблем не виникало б.
"На сьогодні в Україні будь-яке фото сучасної будівлі або пам'ятника може вважатися порушенням авторських прав, якщо ви не маєте дозволу від їх авторів. Між тим, архітектори і скульптори зазвичай згодні на використання зображень своїх творів за умови вказівки їх імені"- відмічає юрист.
За його словами, свобода панорами закріплена в законодавстві 83 країн світу, у тому числі Австралії, Великобританії, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Канади, Китаю, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Сінгапуру, США, Угорщини, Швейцарії, Швеції і Японії. Вона також існує в Північній Кореї, а з жовтня 2014 навіть в Російській Федерації. Тому Україна повинна приєднатися до цього списку країн і ввести в законодавство норму про свободу панорами.
Думку свого колеги підтримав член ОО "Викимедиа Україна", юрист Дмитро Говорякий вказав, що в Директиві 2001/29/EC Європейського парламенту від 22 травня 2001 стосовно гармонізації законодавства про авторське право, відзначається можливість державам - членам ЄС включати пункт про "свободу панорами" зі своїм законодавством. "Законодавство практично усіх країн - членів ЄС передбачає в тому або іншому вигляді законодавчу норму про "свободу панорами". І якщо Україна рухається у напрямі ЄС, то також повинна включити в законодавство вищезгадану норму. Ухвалення Закону про свободу панорами поліпшить туристичну привабливість України : світ зможе побачити багато сучасних пам'яток в путівниках або фотоальбомах", - відмітив пан Говір.
Ініціативу про включення в законодавство України норми про свободу панорами підтримала також і патентний повірений України, директор компанії IPStyle Марія Ортинская. Зокрема, вона відмітила, що питання законодавчого регулювання свободи панорами для неї так само важливе, як і питання "відкривати Україну для світу або ні".
"Метою архітекторів, які створюють твори, є не отримання грошей, а замовлення нових об'єктів, які вони зможуть реалізувати. Більшість архітекторів на сьогодні навіть не знають про свої права у сфері інтелектуальної власності, тому ними майже не користуються. Зате є патентні тролі, які реєструють об'єкти на себе, а потім вимагають від бізнесу грошові винагороди за будь-яке використання"- підкреслила патентний повірений.
На її думку, відсутність норми про свободу панорами тільки затримує розвиток туристичної індустрії і індустрії книговидання і грає на руку патентним тролям, а виключення з Викихранилища фото, що зображують об'єкти архітектури, взагалі є нелогічним кроком, оскільки закриває відомості про Україну для іноземців.
"На сьогодні - відмічає патентний повірений - навіть телеканали, показуючи телепередачі, використовують свободу панорами завжди на свій риск, оскільки не запитують згоди власників об'єктів, відображених в телепередачі, оскільки авторів об'єктів і їх спадкоємців просто іноді неможливо знайти. А це згідно з українським законодавством є порушенням авторських прав. Якщо законопроект все ж ухвалять, телеканали зможуть створювати якісний продукт і не боятися позовів про порушення авторського права".
Головний фахівець відділу нормативно-правового забезпечення у сфері авторського права і суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності України Олексій Арданов також виступив за прийняття норми про свободу панорами і відмітив, що держслужба інтелектуальної власності вже подавала проект закону Уряду, проте його повернули на доопрацювання.
"Найближчим часом ми такий проект повторно розробимо з урахуванням усіх вимог, що містяться в Угоду України про асоціацію з ЄС"- відмічає представник ГИС України.
Серед плюсів представленого законопроекту № 1677 представник ГИС називає те, що в проекті дотримуються немайнові права авторів. Серед мінусів - те, що не до кінця збережені майнові права правовласників, а саме - право на винагороду і інші майнові права.
"Я розумію, що важко знайти автора об'єкту, але на сьогодні існує організація, якою автори передають свої права на отримання винагороди. Вона менш активна, ніж організація, що захищає права музикантів, але все таки діє. Крім того, постановою КМУ затверджені мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів авторського права. Крім того, в Угоді про асоціацію є норма, згідно якої Свобода панорами не допускається, якщо об'єкт є основним об'єктом фото або відеопродукту. Тому до питання про включення норми про свободу панорами треба підходити дуже зважено"- відмічає представник ГИС України.
Зате юрист, фахівець з питань інтелектуальної власності Клим Братковский хоч і не проти включення норми про свободу панорами в законодавство України, проте звертає увагу на те, що майнові права авторів мають бути дотримані. Так, пан Братковский вказав, що якщо норма порушуватиме майнові права авторів творів, а комерційні структури зароблятимуть на відтворенні об'єктів авторського права, то це буде не свобода панорами, а порушення авторських прав. Тому законодавство має бути прописане таким чином, що якщо відображення відбувається не з комерційною метою, то може бути застосована норма про свободу панорами. Якщо ж з комерційною - авторам має бути виплачена винагорода.
У свою чергу, юрист компанії IPStyle Ганна Ляшенко пояснила основні підходи і позиції іноземного законодавства про свободу панорами.
"У законодавстві багатьох країн світу дійсно закладена норма про свободу панорами. Проте є країни, які дійсно передбачають в законодавстві свободу панорами тільки для некомерційних об'єктів. І в цьому сенсі важливо вказати на позицію судів цих країн, коли питання стосується комерціалізації. При розгляді справи суди встановлюють комерційну вигоду. Наприклад, дізнаються, купив споживач ту або іншу річ, якби вона не містила зображуваного на ній об'єкту"- пояснює Ляшенко. В той же час юрист не упевнена, що українські суди будуть готові використовувати такий же підхід при розгляді справ.
Що стосується законодавчих ініціатив, то юрист звернула увагу ще на один акт, а саме на проект закону про внесення змін до законодавства про промислові зразки. Пані Ляшенко вказала, що новий законопроект пропонує дати правову охорону незареєстрованим промобразцам, якими можуть бути у тому числі і об'єкти авторського права.
"Оригінальний глек і вазон теж може бути об'єктом авторського права і промобразцом одночасно. І якщо ми говоримо сьогодні про окремий об'єкт, то це не зовсім коректно. Якщо ж говорити про свободу панорами, то потрібно враховувати, що вона визначається в законодавстві ЄС не окремим об'єктом, а панорамним видом"- відмітила Ганна Ляшенко.
Підсумовуючи сказане на круглому столі, можна стверджувати, що експерти відмічають необхідність внесення норми про свободу панорами в українське законодавство. Проте внесення змін повинне проходити зважено, щоб не порушити авторських прав, гарантованих міжнародними і національними нормативними актами.
